Статут Котора – пам’ятка середньовічного міського права на теренах Чорногорії

Автор(и)

  • О. Гавриленко Професор кафедри міжнародного і європейського права Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна доктор юридичних наук, професор, Україна https://orcid.org/0000-0001-5554-4919

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.72.3

Ключові слова:

середньовіччя, Чорногорія, Котор, Венеційська республіка, пам’ятка права, джерело права, кодифікація, статут, муніципальне право, адміністративне право, фінансове право, цивільне право, кримінальне право

Анотація

Статтю присвячено висвітленню джерел кодифікації та аналізу змісту Статуту Котора – міста, розташованого на березі Которської затоки Адріатичного моря.  Наголошено, що найдавніші норми, вміщені у которському Статуті датуються 1301 р., хоча варто мати на увазі, що до опублікування його кодифікованого тексту, надрукованого у Венеції в 1616 р., укладачами не було включено деякі попередні рішення, а тому припускається, що ця пам’ятка права сягає своїм корінням ще більш давніх часів. Наголошено, що джерелами кодифікації стали, насамперед, норми, які походили від органів міського самоврядування, а також практика судових органів. Окрім того, значний вплив на кодифікацію, вочевидь, справили норми звичаєвого права та норми права Венеціанської республіки. Певний вплив на Статут Котора справило й тогочасне канонічне право католицької церкви. Весь текст поділяється на чотири частини, які, в свою чергу, складаються з розділів.

Звернено увагу на те, що текст Статуту містив низку норм, якими визначався правовий статус окремих груп населення. Місцева аристократія (шляхта, дворянство) являла собою замкнений стан, що становив правлячу верхівку; його представники посідали усі вищі адміністративні посади.

Зауважено, що Статутом Котору було достатньо чітко визначено систему органів влади та управління міста. Чільне місце серед норм права, вміщених у Статуті, посідали норми адміністративного характеру. Ними регламентувалися найрізноманітніші сфери життя населення. Певну частину документу складають норми, що регламентували фіскальні відносини.

Наголошено, що через Котор здійснювалася жвава торгівля. Вочевидь, зважаючи на необхідність у першу чергу регламентувати відносини зобов’язального характеру, до Статуту було включено й значну кількість норм, що регулювали цивільно-правові відносини. Статут також надає можливість створити уявлення й про окремі злочини та покарання за них, про деякі риси процесуального права Котора.

Посилання

Синдик И. Комунално уређење Котора : од друге половине XII до почетка XV столећа. Београд : Историски институт, 1950. 175 с.

Ladić Z., Budeč G. Stranci u Kotoru u prvoj polovici XIV. stoljeća. Hrvatsko-crnogorski dodiri / Crnogorsko-hrvatski dodiri: identitet povijesne i kulturne baštine crnogorskog primorja: Zbornik radova / Uredila L. Čoralić. Zagreb: Hrvatski institut za povijest, Matica hrvatska, 2009. S. 157-184.

Кахнич В.С. Міста-держави та міське право в середньовічній Європі: історико-правове дослідження : монографія. Львів: Галицький друкар, 2014. 140 с.

Bujuklić Ž., Pravno uređenje srednjovekovne budvanske komune. Budva 1988. 299 s.

Средњовјековни статут Будве / прев. и предговор Н. Вучковић; прир. М. Луке-тић, Ж. Бујуклић. Будва: Историјски архив, 1988. 256 с.

Гавриленко О.А. Статут генуезьких колоній на Чорному морі 1449 р. – пам’ятка середньовічного італійського права на українських теренах. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія «Право». Вип. 27. 2019. С. 18-24.

Гавриленко О.А. Організаційно-правові засади функціонування фінансового апарату генуезьких колоній у Криму (за матеріалами Статуту 1449 р.). Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Юридичні науки». 2014. № 782. С. 153-158.

Гавриленко О.А. Основні риси цивільного процесу в північнопричорноморсь-ких колоніях Генуї (друга половина ХІІІ – третя чверть ХV ст.). Ученые записки Таврическо-го национального университета им. В.И. Вернадского. Сер. «Юридические науки». Т. 24 (63). 2011. № 2. С. 17-22.

Гавриленко О.А., Сівальньов О.М., Цибулькін В.В. Генуезька спадщина на те-ренах України: етнодержавознавчий вимір. Харків: Точка, 2017. 260 с.

Кузь А. І. Статут Кафи 1290 р. як джерело з ранньої історії генуезьких торго-вельних колоній у Криму. Історія торгівлі, податків та мита: зб. наук. праць. Дніпропет-ровськ, 2011. № 2 (4). С. 14-19.

Gogić M. O Kotorskom Statutu tiskanom 1715. godine. Radovi Zavoda za povijesne znanosti HAZU u Zadru. 2020. № 62. P. 139-170.

Марковић С. Ocene: Jelena Antovic (ur.): Statuta civitatis Cathari – Статут града Котора: Књига I, фототипско издање оригинала из 1616. године; Књига II, превод оригинала из 1616. године са научним апаратом. Acta histriae. 2012. T. 20. № 3. S. 535-546.

Statut grada Kotora. II: Prevod originala iz 1616 godine sa naučnim aparatom / prevodioci J. Antonović, A. Mažibradić, S. Pejović, J. Katelan, A. Milić, M. Vukasović, L. Blehova Čelebić, G. Mušura. Kotor, 2009. [Електронний ресурс. CD].

Janeković Römer Z. Komuna grada Kotora u srednjem vijeku: posebnosti institucionalnog i drustvenog razvoja. Bokeški ljetopis, 2019. S. 11-42. URL: https://www.academia.edu/45653055/Komuna_grada_Kotora_u_srednjem_vijeku_posebnosti_institucional-nog_i_drustvenog_razvoja_The_commune_of_the_city_of_Kotor_in_the_Middle_Ages_specifics_of_institutional_and_social_development_

Живковић В. Религиозност и уметност у Котору (XIV-XVI век). Београд: Чигоja штампа, 2010. 380 с.

Nikezić N. Miraz u kotorskom pravu u prvoj polovini XIV vijeka. Istorijski zapisi. 1995. Br 1. S. 1-19.

Bogojević-Gluščević N. Statutarni propisi o stanovništvu srednjovjekovnog Kotora. Hrvatsko-crnogorski dodiri / Crnogorsko-hrvatski dodiri: identitet povijesne i kulturne baštine crnogorskog primorja: Zbornik radova / Uredila L. Čoralić Zagreb: Hrvatski institut za povijest; Maticahrvatska, 2009. S. 185-214.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-16

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень