Колабораціонізм у Франції 1940-1944 років та його оцінки: чи можливі уроки для України?

Автор(и)

  • А. Бадида Кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії держави і права ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.72.1

Ключові слова:

режим Віші, колабораціонізм, державна зрада, збройна агресія, кримінальне покарання

Анотація

Автор статті ставить за мету аналіз проявів колабораціонізму у Франції під час Другої світової війни (режим Віші), його специфіки та аналіз правового поля щодо колабораціонізму в сучасній Україні.

У статті взято до уваги причини становлення режиму Віші, проаналізовано ряд документів, якими було надано повноваження маршалу Петену, а також досліджено роль інших органів влади, зокрема, парламенту, у цей період. Проаналізовано причини падіння Вішистського режиму, вказано на види колабораціонізму у Франції. Автор звертає увагу на те, як самі французи у той період та сьогодні оцінюють явище колабораціонізму. У статті простежується, що автори розділилися у цьому питанні: частина з них вважають, що доктрина лише пасивно брала участь у режимі Віші, а декотрі відзначають їх прихильність режиму. У статті названо найбільш відомих колаборантів періоду правління маршала Петена.

У статті використано судову практику Конституційної Ради Франції, зокрема, зроблено висновок, обпираючись на рішення останньої, про те, що будь-яка правова норма періоду режиму Віші вважається такою, що не відповідає положенням Конституції 1958 року. У Кримінальному кодексі Франції поняття колабораціонізму відсутнє, проте чітко визначено дії, що вважаються державною зрадою.

Щодо колабораціонізму в Україні, то проаналізовано, що це поняття почало формуватися з початком збройної агресії Російської Федерації проти України (ще з 2014 року), але нормативно закріпилося у 2022 році. Йдеться про доповнення до Кримінального кодексу України (ст.111-1 «Колабораційна діяльність» та ст. 111-2 «Пособництво державі-агресору»), що дає можливість притягувати до відповідальності осіб, що таким чи інакшим чином співпрацюють з ворогом.

Посилання

Loi constitutionnelle du 10 juillet 1940 URL: https://mjp.univ-perp.fr/france/co1940lc.htm

Constitutional Act No. 2 du 11 juillet 1940, fixant les pouvoirs du chef de l’État français. URL: https://mjp.univ-perp.fr/france/co1940.htm#2

Le Gouvernement de Vichy. Acte constitutionnel n° 3 du 11 juillet 1940 prorogeant et ajournant les chambres. URL: https://mjp.univ-perp.fr/france/co1940.htm#3

Lettre de Ribbentrop le 29 novembre 1943. URL: Digithèque MJP https://mjp.univ-perp.fr/france/co1940.htm

Seconde guerre mondiale : quelles étaient les formes de collaboration en France? La redaction de Futura. Publié le 29/09/2018. URL: https://www.futura-sciences.com/sciences/questions-reponses/histoire-secondeguerre-mondiale-etaient-formes-collaboration-france-5564/

10 collaborateurs français pendant l’Occupation. Рar Adrian. Publié 12/07/2016. Mis à jour 20/05/2022. URL: https://www.laculturegenerale.com/collabos/

Louis Terracol. La doctrine constitutionnelle du régime de Vichy. Jus Politicum № 19 Janvier 2018. Constitutionnalisme global. URL: http://juspoliticum.com/article/La-doctrine-constitutionnelle-du-regime-de-Vichy-1207

Loi° 88-828 du 20 juillet 1988 portantamnistie. URL:https://www.legifrance.gouv.fr/affichTexte.do?cidTexte=JORFTEXT000000684074

Décisionn° 89-254 DC du 4 juillet 1989. URL : https://www.conseil-constitutionnel.fr/decision/1989/89254DC.htm

Чальцева О.М. Категорія «колабораціонізм» як багатокомпонентний наратив в умовах війни. Політичне життя. 2022. № 2. С. 56-60.

Письменський Є. Колабораціонізм у сучасній Україні як кримінально-правова проблема. С.116-128. URL: https://rd.ua/storage/attachments/11288.pdf

Кримінальний кодекс України. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25-26. Ст. 131. URL: https://zakon.rada.gov.ua

Code pénal. Dernière modification: 2022-05-01. Edition : 2022-05-03. URL: https://codes.droit.org/PDF/Code%20p%C3%A9nal.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-16

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень