МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ПРОТИДІЇ КІБЕРЗЛОЧИННОСТІ ТА КІБЕРШАХРАЙСТВУ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.64.71Ключові слова:
кіберзлочинність, кібершахрайство, комп’ютерні системи, кібератаки, фішинг, вішинг, смішинг, цілеспрямований фішинг, видавання себе за іншу особу, технології, мережа Internet, правові механізми, декларації, правові актиАнотація
У статті розглянуто механізми протидії кіберзлочинності та кібершахрайству боротьби з ними на
міжнародному рівні (в системі ООН), проаналізовано міжнародні правові акти, які регулюють процес
боротьби з зазначеними явищами. Акцентовано, увагу на масштабній проблемі світового співтовариства
щодо кіберзлочинності та кібершахрайтва, чисельність яких щороку зростає. Незважаючи на активне
зростання IT індустрії та інформаційного простору, бізнес все ще, не до кінця усвідомлює значимість
кібербезпеки. Потенційними жертвами злочинних посягань стають як населення, так і державні (недер-
жавні) організації.
Під кібербезпекою розуміється насамперед оперативне реагування на загрози всередині мережі Інтернет.
Зазначається, що в більшості випадків об’єктами кібератак стають інтернет речей і промисловий інтернет
речей, так як, по-перше, невисока ступінь захисту пристроїв і портів, хмарних додатків, інтерфейсів програ-
мування додатків; по-друге, відсутні стандарти підтримки безпеки.
Вивчено міжнародний досвід протидії таким новим викликам і загрозам, як кіберзлочинність, кіберша-
храйтво, інформаційний тероризм, фішинг, вішинг та смішинг, цілеспрямований фішинг, видавання себе за
іншу особу та інші способи кібершахрайства, операції інформаційної боротьби, з якими не здатна впоратися
кожна окремо з країн.
Проаналізовано міжнародні правові акти з досліджуваної тематики, такі як: Конвенція «Про кі-
берзлочинність», Директива про протидію сексуальній експлуатації дітей онлайн і дитячої порнографії,
Директива щодо атак проти інформаційних систем, Директива про безпеку мереж та інформаційних
систем.
Відзначено важливість інтернаціональних договорів в даній сфері, серед яких Модельний Закон
Співдружності Націй про комп’ютерні злочини 2002 р., Модельний Закон країн Карибського Басейну про
кіберзлочинність (проект HIPCAR), спільний проект Європейського союзу і Міжнародного Союзу Елек-
трозв’язку для держав Тихоокеанського регіону, проект ООН з розробки законодавства в галузі кіберзло-
чинності для країн Африки.
Посилання
Конвенція про кіберзлочинність від 23.11.2001 / Верховна Рада України. URL: http://zakon0.rada.gov.ua (дата звернення 30.04.2021р.)
Войціховський А. В. Міжнародне співробітництво в боротьбі з кіберзлочинністю. Право і Безпека. 2011. № 4. С. 107-112
Шматкова Л. П. Международное сотрудничество в борьбе с киберпреступлениями: состояние и перспективы. Молодой ученый. 2016. № 28. С. 720-723
Cybersecurity Strategy of the European Union: An Open, Safe and Secure Cyberspace / European Comission. High representative of the European Union for foreign affairs and security policy. Brussels, 7.2.2013. Join (2013) URL: http://www.enisa.europa.eu. (дата звернення 30.04.2021 р.)
Кіберзлочинність: проблеми боротьби і прогнози. Антикібер Національне антикорупційне бюро. URL: http://anticyber.com.ua (дата звернення 30.04.2021р.)
Оказание помощи странам в борьбе с киберпреступностью / Управление ООН по наркотикам и преступности. URL: https://www.unodc.org (дата звернення 30.04.2021р.)
Забара І. М. Міжнародно-правове регулювання співробітництва держав у боротьбі з інформаційною злочинністю. Часопис Академії адвокатури України. 2012. № 17. C. 1-6
Сироїд Т. Л. Діяльність Генеральної Асамблеї ООН у протидії кіберзлочинності. URL: http:// legalactivity.com.ua (дата звернення 30.04.2021р.)
Орлов О. В., Онищенко Ю. М. Міжнародна співпраця у сфері боротьби з кіберзлочинністю. Теорія та практика державного управління. 2013. Вип. 4 (43). С. 1-6
Грицун О. О. Питання міжнародно-правового регулювання інформаційного тероризму. Часопис Київського університету права. 2014. № 4. С. 312-317
Кирилюк О. В. Інституційний механізм міжнародно-правового регулювання глобального інформаційного суспільства. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2015. Випуск 126 (частина ІІ). С. 77-90
Якимова Е. М., Нарутто С. В. Международное сотрудничество в борьбе с киберпреступностью. Криминологический журнал Байкальского государственного университета экономики и права. 2016. Т. 10, № 2. С. 369-378
Марков В. В. До питання щодо зарубіжного досвіду протидії кіберзлочинності. Право і Безпека. 2015. № 2. С. 107-113
Тринадцатый Конгресс Организации Объединенных Наций по предупреждению преступности и уголовному правосудию: справочный документ. Доха, 12-19 апреля 2015 года. 114 с. https://www.unodc.org (дата звернення 30.04.2021р.)
Кирилюк О. В. Інституційний механізм міжнародно-правового регулювання глобального інформаційного суспільства. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2015. Випуск 126 (частина ІІ). С. 77-90
Сироїд Т. Л. Діяльність Генеральної Асамблеї ООН у протидії кіберзлочинності. Актуальна юриспруденція. зб. матеріалів інтернет-конференції. Київ. 2018. С.77-80
Спроби впровадження міжнародного контролю за діяльністю в Інтернеті під егідою ООН: нові можливості реалізації Україною інформаційного суверенітету: аналітична записка / Національний інститут стратегічних
досліджень. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/1093/ (дата звернення 30.04.2021р.)
Двенадцатый Конгресс Организации Объединенных Наций по предупреждению преступности и уголовному правосудию. Сальвадор, Бразилия. URL: https://www.un.org/ru/conf/crimecongress2010/ (дата звернення 30.04.2021р.)
Герке Марко. Понимание киберпреступности: явление, задачи и законодательный ответ. пособие. Женева,
357 с. URL: https://www.twirpx.com/file/2283591/(дата звернення 30.04.2021р.)
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Uzhhorod National University Herald. Series: Law
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
