ЛЮДСЬКА ГІДНІСТЬ ЯК ОБ’ЄКТ ОХОРОНИ У КРИМІНАЛЬНИХ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИНАХ

Анотація

У роботі досліджено ключові підходи до розуміння категорії «людська гідність» на рівні теоретичних
джерел та практики правозастосування. Проаналізовано позиції Європейського суду з прав людини (далі –
ЄСПЛ). Констатовано, що критеріями розмежування різних форм приниження людської гідності (катування
та поводження, що є жорстоким, але все ж не досягає рівня катування) є (а) мета, із якою вчиняються відпо-
відні дії і (б) ступінь жорстокості заподіювача (заподіювачів) та ступінь страждань жертви. Встановлено, що,
оцінюючи ступінь тяжкості страждань жертви та ступінь жорстокості поводження із нею на предмет того, чи
досягло таке поводження рівня катування, ЄСПЛ завжди враховує індивідуальні особливості випадку. Про-
демонстровано, що самостійною формою неналежного поводження, яке порушує ст. 3 Конвенції та ст. 11
КПК, є ставлення (дії, накази, умови утримання тощо) спрямоване саме на приниження людської гідності.
Доведено, що в таких ситуаціях не йдеться про застосування по відношенню до особи фізичного насильства,
яке б викликало в неї фізіологічний дискомфорт, оскільки в протилежному випадку це вже кваліфікувалось
би як нелюдське поводження або катування залежно від інтенсивності насильства і ступеня страждань. Вод-
ночас, йдеться про ставлення (дії, накази, умови тривання), що викликає у жертви почуття страху, тривоги
і неповноцінності, здатне образити і принизити (при цьому достатньо, якщо жертва принижена у власних
очах). Також варто враховувати, що навіть відсутність мети приниження жертви в такій ситуації само по
собі не виключає порушень ст. 3 Конвенції. Обґрунтовано, що хоча приниження гідності може становити
самостійну форму порушення вимог ст. 3 Конвенції та ст. 11 КПК, проте приниження гідності невіддільно
супроводжує й інші форми порушення ст. 3 Конвенції і ст. 11 КПК – такі як катування та інше жорстоке або
нелюдське поводження чи покарання або застосування погроз такого поводження.