ПРИНЦИП ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ

Анотація

У статті проаналізовано один із ключових принципів адміністративного судочинства - верховенство пра-
ва. Інакше кажучи стаття присвячена узагальненому дослідженню законодавства та наукових джерел щодо
визначення змісту принципу верховенства права як універсальної засади адміністративного судочинства.
Визначена його роль в адміністративному процесі. Зазначено, що цей принцип знаходить своє відображення
та закріплення не тільки в положеннях Кодексу адміністративного судочинства України, а й в інших норма-
тивно правових актах. Проаналізовані різні думки вчених щодо розуміння принципу верховенства права. На
підставі різноманітних підходів та виокремлення різних аспектів розуміння змісту принципу верховенства
права у науковій літературі, висловлення позицій щодо неможливості досконалого визначення його змісту,
доведено комплексність і складність його сутності. Відповідно до принципу верховенства права найголов-
нішим регулюючим фактором суспільних відносин, у тому числі і адміністративних процесуальних, є право
та втілені у чинному законодавстві його норми.
У роботі розглянуті елементи верховенства права, які визначаються обов’язковими відповідно до поло-
жень Доповіді Європейської комісії «За демократію через право». Разом з тим принцип верховенства права
не вичерпується лише цими вимогами та характеристиками, оскільки вони постійно розвиваються і допов-
нюються, змінюються також і умови їх дотримання.
На підставі аналізу позицій вчених щодо змісту верховенства права зроблено висновок, що принцип вер-
ховенства права є універсальною та невід’ємною засадою адміністративного судочинства. На думку авторів,
принцип верховенства права в адміністративному судочинстві передбачає здійснення правосуддя із дотри-
манням конституційних прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, з метою їх захисту від про-
типравного порушення та виключно у відповідності із вимогами Конституції та інших законів України. У
разі застосування адміністративним судом положень законодавчих чи інших нормативно-правових актів, які
несправедливо обмежують або порушують права, свободи та законні інтереси особи, або у разі тлумачення
їх у такий спосіб, рішення, винесене по такій справі, повинно визнаватися недійсним.