ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ, ДІЙ ЧИ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ВЛАДИ ЩОДО НАДАННЯ ПУБЛІЧНИХ ПОСЛУГ У СФЕРІ МІГРАЦІЇ ТА ГРОМАДЯНСТВА В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ

Анотація

Наукова стаття присвячена висвітленню судовому порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності
суб’єктів публічної адміністрації щодо надання публічних послуг у сфері міграції та громадянства. Вста-
новлено, що адміністративне оскарження, незважаючи на ознаку факультативності, є важливим етапом в
наданні публічних послуг у сфері міграції та громадянства. З одного боку, оскарження призначене на вияв-
лення й усунення недоліків у практичній процедурній діяльності органів публічної влади у сфері міграції; з
іншого, сприяє удосконаленню самої процедурної моделі вирішення індивідуальних справ у досліджуваній
сфері, виявляючи її дефекти і слабкі місця.
Акцентовано увагу, законодавче закріплення можливості здійснення оскарження в судовому та адміні-
стративному порядку зумовлює наявність двох форм оскарження – адміністративно-процедурної та адміні-
стративно-процесуальної, що в сукупності створюють гарантійний інструмент захисту прав приватних осіб
на громадянство та на свободу пересування й вільний вибір місця проживання.
Встановлено, що наявність у Реєстрі за предметом позову та вимогами позивачів справ – №№ 820/4847/17,
815/2412/14, 820/4393/17, 495/8188/16-а тощо – дозволяє вважати проаналізовану справу прикладом типової.
І знову ж таки за результатами розгляду наведеного кейс-стаді можна зробити висновок, що в діяльності під-
розділів ДМС розповсюдженим явищем є прийняття адміністративних рішень на підставі міркувань дискре-
ції, а не законних приписів; порушення, яких припускаються органи публічної влади у адміністративно-про-
цедурній діяльності, обертаються для фізичних осіб, з боку яких жодних порушень скоєно не було, загрозою
втрати законних статусів і прав. Таку ситуацію не можна визнати ефективним прикладом правозастосування
у галузі адміністративно-процедурного забезпечення сфери міграції.
Враховуючи значущість захисту прав і свобод фізичних осіб як сторони публічно-правових відносин у
досліджуваній сфері, слід визнати можливість судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів
публічної влади у цій сфері важливою гарантією збереження та відновлення індивідуальних прав. У наве-
дених прикладах судові органи виконали цю захисну функцію; для укріплення цієї тенденції раціонально
було б скористатися інструментом зразкової адміністративної справи, що стала однією з найбільш очікува-
них новел реформування адміністративного судочинства. Згідно з ч. 22 ст. 4 КАС України зразкова справа
– це типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції
для постановлення зразкового рішення; іншими словами, за допомогою зразкової справи в судову практику
впроваджується дієвий процесуальний механізм розгляду справ, схожих за сферою та специфікою право-
відносин, у яких виник конфлікт, складом сторін та правових норм, якими вони регулюються, за прикладом
рішення Верховного Суду в одній з таких справ, тобто за зразковою справою.