САМОПРЕДСТАВНИЦТВО ЮРИДИЧНИХ ОСІБ В СУДІ ЗГІДНО ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.64.24Ключові слова:
представництво в суді, правова природа представництва, правнича допомога, самопредставництво юридичної особи, адвокат, повноваження представника, довіреність, ордерАнотація
Стаття присвячена дослідженню інституту представництва в суді, зокрема самопредставництву юридич-
них осіб. Ця проблема стала актуальною у зв’язку зі внесенимидо Конституції України, згідно з якими було
введено так звану «адвокатську монополію». Такі зміни передбачали здійснення представництва в судах
виключно адвокатами, за винятком справ, перелічених в статті 131-2 Конституції України. Водночас фізичні
та юридичні особиможуть представляти себе в суді самостійно. Для цього в процесуальне законодавство
вводиться термін «самопредставництво», тобто представництво відмінне від представництва адвокатом.
Поняття «самопредставництво» закріплене впроцесуальних кодексах: у ЦПК (ст. 58); ГПК (ст. 56); КАС (ст.
55). З прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розши-
рення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Респу-
бліки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення»
від 18.12.2019 р. №390-IX значно розширено коло осіб, які можуть представляти юридичну особу в порядку
самопредставництва. На думку автора, така законодавча позиція закріплює право представляти юридичну
особу в суді не тільки керівнику або члену виконавчого органу юридичної особи, а й особам, які перебува-
ють з нею в трудових правовідносинах. Автор вважає, що незважаючи на правову визначеність норм Закону
№390-1Х, в ньому відсутній повний перелік осіб, які можуть здійснювати «самопредставництво» юридич-
ної особи та не встановлений перелік документів, які необхідно подати особі до суду. Автором статті вислов-
люється думка щодо того, якими документами можуть бути підтверджені повноваження особи, що здійснює
самопредставництво юридичної особи. На думку автора, самопредставництво юридичної особи передбачає
залучення як її представника особи, яка має безпосереднє відношення до юридичної особи, а її повноважен-
ня вже передбачені внутрішніми документами, зокрема трудовим договором(наприклад, юрисконсульти).
Щодо представництва юридичної особи адвокатом, то воно виникає на підставі довіреності. Також автор
статті нагадує, що особиста участь у справі особи, яка здійснює самопредставництво юридичної особи, не
позбавляє юридичну особу права мати в цій справі представника, тобто адвоката.
Посилання
Васильєв С. В. Цивільний процес України : навч. посіб. X. : Еспада, 2019. 456 с.
Висновок Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України ( щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 31.102019 у справі № 2-248/2019 (5580/19) URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004v710-19#Text
Волкова Н.В. Представництво в цивільному процесі: поняття, мета та завдання // Актуальні проблеми держави і права. К.: 2011.Вип.58. С.397-401
Господарський процесуальний кодекс України: Закон України від 06.11.1991 № 1798-Х11 ( Редакція станом на 16.08.2020). Київ: Нотіс. 2020. 196 с.
Гудима Д. Представництво у суді: підтвердження повноважень адвоката у господарському, цивільному й адміністративному судочинстві URL: ttps://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/
Gudima_predstavn_u_sudi.pdf
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування,
інших юридичних осіб незалежно від порядку їх утворення: Закон України від 18 грудня 2019 р. №390-IX // Відомості Верховної Ради України. 2020. № 15. ст. 95
Кодекс адміністративного судочинства України : Закон України від 06.07.2005 № 2747-IV (Редакція закону
від 15.12.2017 URL: https://ips.ligazakon.net/document/view/t05_2747?ed=2020_01_01
Конституція України: офіційний текст. Київ: КМ, 2019. 96 с.
Окрема думка судді Конституційного Суду України Мельника М. І. стосовно Висновку Конституційного Суду України від 31 жовтня 2019 року № 4-в/2019 URL: https://lexinform.com.ua/zakonodavstvo/mykola-melnyk-konstytutsiya-ne-peredbachaye-monopoliyi-advokativ-na-nadannya-pravnychoyi-dopomogy
Постанова від 13.09.2019 № 916/914/19 Верховний Суд. Касаційний господарський суд: URL: https://verdictum.ligazakon.net/document/84214613
Практика Верховного Суду за червень 2019 року URL https://taxlink.ua/ua/court/postanova-verhovnogo-sudu-
vid-05062019-roku-u-spravi-908156818/
Ухвала Касаційного адміністративного суду від 3 лютого у справі № 160/6823/19 URL: https: //verdictum.
ligazakon.net/document/87363581
Фурса С. Я. Цивільний процесуальний кодекс України : наук.-практ. комент. : у 2 т. К. : Вид. Фурса С. Я. : КНТ, 2006. 420 с.
Червоний Ю.С. Цивільний процес України : підручник К. : Істина, 2007. 392 с.
Фурса С.Я. Цивільний процес України. Академічний курс К. : Вид. Фурса С. Я. : КНТ, 2009. 848 с.
Цивільний процесуальний кодекс України: Закон Унраїни від 18.03.2004 №1618-IV (Редакція станом на 13.08.2020) URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Uzhhorod National University Herald. Series: Law
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
