ПРАВОВА ПРИРОДА ТА МІСЦЕ СУДОВОГО ПРЕЦЕДЕНТУ В СИСТЕМІ ДЖЕРЕЛ ПРАВА УКРАЇНИ

Анотація

Дана стаття присвячена аналізу сутності судового прецеденту як джерела права в Україні, його правової природи і визначенню місця серед джерел національного права. Питання судового прецеденту, його роль хвилювало багатьох науковців Радянського Союзу, так і натепер воно перебуває в центрі уваги багатьох науковців і займає центральне місце серед наукових досліджень юриспруденції. З огляду на визначення місця прецеденту серед джерел права проводиться загальний аналіз системи джерел права в Україні.

Під час аналізу розглядається структура судового прецеденту на прикладі рішення Конституційного Суду України, надається декілька альтернативних визначень поняття «судовий прецедент». Деякі вчені пропонують розуміти під поняттям «судовий прецедент» рішення, в основі якого лежить створена судом загальна норма права, яку суди тієї самої чи нижчої інстанції повинні дотримуватися, їхні рішення під час розгляду аналогічних справ у майбутньому мають ґрунтуватися на цій нормі права. У статті встановлюється роль функціонування судового прецеденту в правовій системі України, наголошується на його важливості в тому, що він сприяє істотному підвищенню мотивуванню судових рішень. 

Також приділяється увага рішенню Європейського суду з прав людини – типовомуприкладу судового прецеденту – як обов’язковому джерелу права в Україні. Наголошується на позитивних та негативних наслідках офіційного визнання судового прецеденту як джерела права в Україні. Також значну увагу приділено рішенням Конституційного Суду України та правовим позиціям Верховного Суду.

Авторами наголошено на рекомендаційному характері, крім прецедентів Європейського суду з прав людини, судового прецеденту як джерела права. Підтвердженням цього є теза, відповідно до якої норми права можуть знаходити свій вияв у законах та підзаконних нормативних-правових актах, оскільки судовий прецедент офіційно не визнаний як джерело права в Україні, то вважається, що в судових рішеннях норми права не створюються. Авторами наголошується на необхідності визнання на законодавчому рівні судового прецеденту як джерела права.