Європейські моделі правового регулювання обігу віртуальних активів

Анотація

У статті досліджено європейські моделі правового регулювання обігу віртуальних активів у контексті трансформації фінансово-правових систем під впливом цифровізації економіки. Здійснено комплексний порівняльно-правовий аналіз підходів до регулювання криптоактивів у країнах Європейського Союзу, зокрема Німеччині, Франції, Естонії та Польщі, з урахуванням наднаціонального регулювання, закріпленого у Regulation (EU) 2023/1114 (MiCA). Окрему увагу приділено особливостям правової кваліфікації віртуальних активів, інституційним механізмам їх регулювання, а також підходам до оподаткування операцій із криптовалютами в різних юрисдикціях ЄС.

У роботі проаналізовано специфіку національних моделей регулювання: ліберально-інноваційний підхід Естонії, фінансово-контрольну модель Франції, інституційно-банківську модель Німеччини та змішану модель Польщі, що поєднує імплементацію норм ЄС із національними особливостями. Встановлено, що спільною тенденцією для всіх досліджених країн є поступова уніфікація правового регулювання, посилення вимог до ліцензування постачальників послуг, пов’язаних із віртуальними активами, та інтеграція механізмів фінансового моніторингу відповідно до рекомендацій FATF.

Окремо розглянуто податкові підходи до регулювання криптовалют, зокрема оподаткування доходів від операцій із цифровими активами як приросту капіталу або звичайного доходу, а також диференціацію податкових режимів залежно від виду операцій (трейдинг, майнінг, стейкінг). Підкреслено зростаючу роль міжнародних стандартів податкової прозорості, зокрема ініціатив OECD щодо автоматичного обміну податковою інформацією.

У результаті дослідження визначено основні тенденції розвитку європейських моделей регулювання віртуальних активів, серед яких гармонізація законодавства в межах ЄС, уніфікація підходів до визначення правового статусу криптоактивів, посилення фінансового контролю та формування прозорої системи оподаткування. На основі отриманих результатів обґрунтовано можливості імплементації позитивного зарубіжного досвіду в національне законодавство України в умовах євроінтеграції.