Динамічне (еволюційне) тлумачення Конституції України: актуальні питання

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена об’єктивною потребою забезпечення ефективності, стабільності та водночас життєздатності конституційних норм в умовах динамічного розвитку суспільних відносин. Конституція України як акт установчої влади розрахована на тривалу дію, однак інтенсивні соціальні, економічні та політико-правові трансформації зумовлюють необхідність постійного осмислення її положень у світлі нових реалій. У цих умовах особливої ваги набуває проблема збереження не лише формальної чинності, але й змістовної актуальності та регулятивної спроможності конституційних норм.

Водночас у сучасному суспільстві простежується сталий запит на передбачуване, узгоджене та ціннісно орієнтоване застосування Конституції України, що забезпечувало б реальний, а не декларативний характер її дії. Такий запит зумовлений, зокрема, підвищенням рівня правосвідомості суспільства, а також функціонуванням держави в умовах екстраординарних правових режимів, що об’єктивно потребують чіткого, узгодженого та ефективного нормативного врегулювання. У цих умовах особливого значення набуває здатність конституційних положень забезпечувати належне правове регулювання суспільних відносин, адекватно реагувати на сучасні виклики та гарантувати ефективний захист прав і свобод людини.

У цьому контексті динамічне (еволюційне) тлумачення Конституції України постає як необхідний інструмент узгодження «статичного» нормативного тексту з «динамічною» реальністю. Саме завдяки інтерпретаційній діяльності можливе забезпечення адаптивності конституційних норм, без внесення змін до їх тексту, що дозволяє зберігати баланс між стабільністю Основного Закону та ефективністю його застосування.

Разом з тим, відсутність усталених теоретичних підходів до визначення змісту, меж і критеріїв динамічного тлумачення, а також недостатня розвиненість відповідної практики у діяльності Конституційного Суду України зумовлюють необхідність подальшого наукового осмислення цієї проблематики.