Обмеження прав людини в умовах воєнного стану: окремі теоретико-правові засади

Анотація

Стаття присвячена дослідженню теоретико-правових засад обмеження прав людини в умовах воєнного стану. Встановлено, що правове регулювання надзвичайних і воєнних станів є одним із найбільш дискусійних питань сучасного конституційного та міжнародного права, оскільки передбачає відступ від фундаментальних гарантій прав і свобод людини. Проаналізовано умови та принципи допустимого відступу від зобов’язань за Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема принципи необхідності, пропорційності та тимчасовості обмежувальних заходів. Виявлено, що ключовим критерієм законності обмежень є їх співмірність загрозі, яка їх обумовлює. Розглянуто категорію абсолютних (недерогабельних) прав, відступ від яких є неприпустимим за будь-яких обставин. Окрему увагу приділено практиці дерогацій в умовах збройних конфліктів, зокрема досвіду України у зв’язку з введенням воєнного стану в лютому 2022 р. та відповідними повідомленнями про відступ від зобов’язань за ЄКПЛ та МПГПП. Досліджено конституційно-правові механізми обмеження прав і свобод у порівняльній перспективі на прикладі держав Центральної та Східної Європи. Зроблено висновок про необхідність чіткого законодавчого визначення підстав, меж та процедур обмеження прав людини в умовах воєнного стану з урахуванням міжнародних стандартів та практики Європейського суду з прав людини.