Підстави та порядок притягнення батьків до сімейно-правової відповідальності за ухилення від забезпечення освіти дитини

Анотація

Стаття присвячена комплексному науковому дослідженню правових механізмів притягнення батьків до юридичної відповідальності за невиконання обов’язків щодо забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти в умовах сучасних соціокультурних трансформацій.

На основі системного аналізу положень Конституції України, Сімейного кодексу України, Закону України «Про освіту» та міжнародних стандартів, зокрема Конвенції ООН про права дитини, обґрунтовано концепцію беззаперечної пріоритетності права дитини на розвиток і навчання над приватними інтересами батьків або їхніми суб’єктивними поглядами на освітній процес.

Автором розкрито юридичний склад, специфіку та правові наслідки сімейно-правових санкцій. Зокрема, у контексті захисної функції права проаналізовано процедурні аспекти відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та застосування позбавлення батьківських прав як виняткового і крайнього заходу.

Через вивчення актуальних правових позицій визначено критерії оцінки «винуватості» та «системності» у поведінці батьків, а також окреслено межі допустимого втручання держави у справи сім’ї при виявленні фактів тривалого ухилення від забезпечення освітнього процесу.

У статті окремо висвітлено новітні виклики, зумовлені масштабною цифровою трансформацією освіти та дією правового режиму воєнного стану в Україні. Досліджено проблему сімейно-правової відповідальності батьків за забезпечення належного технічного доступу дитини до дистанційних платформ навчання та складні правові колізії, що виникають у ситуації перебування українських родин під юрисдикцією іноземних держав із відмінними освітніми стандартами.

Виявлено суттєві недоліки у міжвідомчій координації між закладами загальної середньої освіти, органами ювенальної превенції Національної поліції та службами у справах дітей. За результатами проведеного дослідження сформульовано пропозиції щодо вдосконалення норм чинного законодавства України, які спрямовані на гармонізацію адміністративних санкцій із заходами превентивного соціального супроводу та впровадження інституту медіації як ефективного інструменту врегулювання освітніх конфліктів у сімейних правовідносинах.