Гуманізм та трансгуманізм: право і філософія

Анотація

Статтю присвячено дослідженню філософсько-правових засад співвідношення гуманізму та трансгуманізму як концептуальних систем, що визначають сучасний правовий дискурс у сфері прав людини, біоетики та регулювання технологічних перетворень особистості. Гуманізм, сформований у добу Відродження та збагачений ідеями Просвітництва, розглядається як аксіологічний фундамент сучасного права, на якому вибудовано концепцію невідчужуваних прав людини, принцип поваги до гідності особистості та ідею рівності суб’єктів правових відносин. Трансгуманізм, натомість, постає як новітній філософський рух, що не заперечує гуманістичних витоків, а прагне їх радикального переосмислення: він пропонує долання біологічних меж людини засобами генетичних, нанотехнологічних, інформаційних та нейрокогнітивних технологій. У статті досліджуються фундаментальні суперечності між цими двома системами поглядів у правовому вимірі: трансгуманістична концепція вільного вдосконалення особистості за допомогою технологій стикається з традиційним розумінням людської гідності як незмінної та невід’ємної характеристики правового суб’єкта. Розкривається трансформація концепції прав людини під впливом трансгуманістичних ідей, зокрема виникнення нових категорій прав: права на самовдосконалення, права на технологічну трансформацію тіла та свідомості, нейроправ. Аналізується роль міжнародних правових інструментів у регулюванні біотехнологічних перетворень людської природи, зокрема Ов’єдської конвенції Ради Європи, документів ВООЗ щодо редагування геному людини, а також рамкових актів у сфері штучного інтелекту. Обґрунтовується необхідність вироблення нової концептуальної моделі правового регулювання, здатної збалансувати права на свободу технологічного розвитку з гарантіями захисту людської гідності та засадами рівного доступу до технологій удосконалення. Зроблено висновок, що право стоїть перед необхідністю вироблення власного відповіді на виклики трансгуманізму, яка не відкидатиме його ціннісних надбань, але й не консервуватиме архаїчні категорії у відриві від реальних технологічних трансформацій суспільства.