Нейроправа як четверте покоління прав людини: доктринальне обґрунтування
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2026.94.4.33Ключові слова:
нейроправа, четверте покоління прав людини, нейротехнологія, ментальна приватність, когнітивна свободаАнотація
Вказується, особливої гостроти набуває питання правового статусу нейроданих, що генеруються інвазивними інтерфейсами. Жоден із законів про захист персональних даних, ухвалених до 2024 року, не містив чіткого врегулювання нейроданих як окремої категорії. Стрімка комерціалізація нейроінтерфейсів випереджає формування належних правових і регуляторних рамок, створюючи умови, за яких найінтимніша інформація, дані про активність мозку, залишається фактично поза правовим захистом.
Стаття присвячена обґрунтуванню нейроправ як нового, четвертого покоління прав людини. На тлі стрімкого розвитку нейронейтехнологій, зокрема інвазивних нейроінтерфейсів і технологій декодування мозкової активності, у статті досліджується питання про нормативну достатність чинної міжнародної системи прав людини. Встановлено, що жоден із чинних міжнародно-правових інструментів не містить адекватного регулювання загроз, що виникають унаслідок технологічного доступу до ментальних процесів людини. Проаналізовано ґенезу нейроправа як міждисциплінарної галузі від введення терміну у 1991 р. і формування МакАртурівської мережі у 2007 р. до конституційної реформи в Чилі (2021) та Модельного закону Латиноамериканського парламенту (2023). Детально розглянуто систему чотирьох нейроправ: право на когнітивну свободу, право на ментальну приватність, право на ментальну цілісність і право на психологічну безперервність. Здійснено критичний аналіз альтернативних позицій про достатність еволютивного тлумачення чинних прав. Обґрунтовано авторську позицію: нейроправа належать до четвертого покоління прав людини як його найспецифічніший субінститут, оскільки їхнім об’єктом є людська суб’єктивність – свідомість як основа особистості і людської гідності. Запропоновано гібридний підхід: розширювальне тлумачення чинних прав як проміжний захід і паралельне закріплення спеціальних нейроправ як довгострокова нормативна мета.
Посилання
Petoft A. Neurolaw: a brief introduction. Iranian Journal of Neurology. 2015. Vol. 14. No. 1. P. 53–58. URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC4395810.Ienca M., Andorno R. Towards new human rights in the age of neuroscience and neurotechnology. Life Sciences, Society and Policy. 2017. Vol. 13. Art. 5. DOI: https://doi.org/10.1186/s40504-017-0050-1. URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/ PMC5447561.
Ienca M. On neurorights. Frontiers in Human Neuroscience. 2021. Vol. 15. Art. 701258. DOI: https:// doi.org/10.3389/fnhum.2021.701258. URL: https://www.frontiersin.org/journals/ human-neuroscience/ articles/10.3389/fnhum.2021.701258/full.
Muñoz J. M., García-López E., Rusconi E. Neurolaw: the call for adjusting theory based on scientific results. Frontiers in Psychology. 2020. Vol. 11. Art. 582302. DOI: https://doi.org/10.3389/ fpsyg.2020.582302. URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/ PMC7581676.
García-López E., Nombela C., Andorno R. Law and neuroscience: justice as a challenge for neurorights, neurolaw, and forensic psychology. Frontiers in Psychology. 2025. DOI: https://doi.org/10.3389/ fpsyg.2025.1589869. URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/ PMC12141849.
Murphy E.R.D. Neurolaw: overview, past, present, future. SSRN Working Paper. 2024. DOI: https:// doi.org/10.2139/ssrn.5043358. URL: https://ssrn.com/abstract=5043358.
Narváez Mora M. How law and neuroscience became a new field of study. Bioethics Update. 2019. Vol. 5. No. 2. P. 75–88. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bioet.2018.10.001.
Petoft A., Abbasi M. A historical overview of law and neuroscience: from the emergence of medico-legal discourses to developed neurolaw. Journal on European History of Law. 2019. Vol. 10. No. 2.P. 15–33. URL: https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=81263.
López Baroni M.J. Fourth generation human rights in view of the Fourth Industrial Revolution. Philosophies. 2024. Vol. 9. No. 2. Art. 39. DOI: https://doi.org/10.3390/philosophies9020039. URL: https://www.mdpi.com/2409-9287/9/2/39.
Hertz N. Neurorights – Do we Need New Human Rights? A Reconsideration of the Right to Freedom of Thought. Neuroethics. 2023. Vol. 16. No. 1. Art. 5. DOI: https://doi.org/10.1007/s12152-022-09511-0. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/ s12152-022-09511-0.
Díaz Soto J. M., Borbón D. Neurorights vs. neuroprediction and lie detection: the imperative limits to criminal law. Frontiers in Psychology. 2022. Vol. 13. Art. 1030439. DOI: https://doi.org/10.3389/ fpsyg.2022.1030439. URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/ PMC9801636.
Borbón D. What a NeuroRights legislation should not look like: the case of the Latin American Parliament. Frontiers in Neuroscience. 2025. Art. 1514338. DOI: https://doi.org/10.3389/fnins.2024.1514338. URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/ PMC11739119.
Nyathi L. Unveiling the right to self-transformation and self-enhancement: exploring transhumanism and its impact on human rights and the future of humanity. Deusto Journal of Human Rights. 2024. No. 13. DOI: https://doi.org/10.18543/djhr.3072.
Von Mühlenen E., Chatzidimitriadou Z., Balsiger A. Regulating the Future: Navigating Ethical and Legal Pathways in Brain-Computer Interface Technology. Sidley Austin LLP Insights. 2024. URL: https://www.sidley.com/en/insights/publications/2024/04/regulating-the-future-navigating-ethical-and-legal-pathways-in-brain-computer-interface-technology.
Armocida B. et al. Ethical imperatives in the commercialization of brain-computer interfaces. Cell Reports Medicine. 2025. DOI: https://doi.org/10.1016/j.xcrm.2025.101984. URL: https://www. sciencedirect.com/science/article/pii/S2667242125001605.
Neuralink. Wikipedia. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Neuralink.
Yang H., Jiang L. Regulating neural data processing in the age of BCIs: Ethical concerns and legal approaches. Digital Health. 2025. DOI: https://doi.org/10.1177/20552076251326123. URL: https:// pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC11951885.
Szoszkiewicz Ł., Yuste R. Mental privacy: navigating risks, rights and regulation. EMBO Reports. 2025. Vol. 26. No. 14. P. 3469–3473. DOI: https://doi.org/10.1038/s44319-025-00505-6. URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC12287510.
Yuste R., Genser J., Herrmann S. It’s Time for Neuro-Rights. Horizons. 2021. No. 18. URL: https:// cirsd.org/horizon-article/its-time-for-neuro-rights.
Lavazza A., Balconi M., Ienca M. et al. Neuralink’s brain-computer interfaces: medical innovations and ethical challenges. Frontiers in Human Dynamics. 2025. Vol. 7. Art. 1553905. DOI: https://doi. org/10.3389/fhumd.2025.1553905. URL: https://www.frontiersin.org/journals/human-dynamics/ articles/10.3389/fhumd.2025.1553905/full.
Farahany N. A. The Battle for Your Brain: Defending the Right to Think Freely in the Age of Neurotechnology. New York: St. Martin’s Press, 2023. 304 p.
Byelova M., Farcash I.-M., Byelov D., The principle of humanism and its content in the conditions of the formation of the newest social paradigm. European Socio-Legal and Humanitarian Studies. 2022. Issue 1. р. 30-43. URL: https://ehs-journal.ro.
Byelov D., Bielova M. Challenges for children’s rights in connection with the development of artificial intelligence. Visegrad Journal on Human Rights. Issue 2. 2023. p. 13-18. URL: https://journals.uran.ua/ journal-vjhr/article/view/295251.
Bielova M., Byelov D. Transhumanism as a legal category. Visegrad Journal on Human Rights. Issue 6. 2023. p. 6-12. DOI:10.61345/1339-7915.2023.6.1.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 М.В. Бєлова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
