Міжнародно-правове регулювання протидії незаконній торгівлі органами людини

Автор(и)

  • О.В. Матвєєв доктор філософії, підполковник, начальник прикордонного оперативно-розшукового відділу «Одеса-1» головного оперативно-розшукового відділу 26 прикордонного загону, Україна https://orcid.org/0000-0002-1725-6489

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2026.94.4.23

Ключові слова:

торгівля органами людини, міжнародно-правове регулювання, протидія торгівлі органами, Конвенція Ради Європи CETS № 216, Декларація Стамбула, Керівні принципи ВООЗ, трансплантаційний туризм, UNODC

Анотація

Незаконна торгівля органами людини є одним із найсерйозніших транснаціональних злочинів, що грубо порушує фундаментальні права людини та людську гідність. Сучасна практика свідчить про стрімке зростання цього явища, яке часто перетинається з торгівлею людьми, експлуатує вразливі групи населення та підтримується міжнародними злочинними мережами. Особливу стурбованість викликає недостатня ефективність існуючих механізмів протидії та притягнення винних до відповідальності.

У статті розглядаються ключові міжнародно-правові інструменти протидії незаконній торгівлі органами людини, зокрема Керівні принципи ВООЗ щодо трансплантації клітин, тканин і органів людини, Декларація Стамбула про торгівлю органами та трансплантаційний туризм, Конвенція Ради Європи про боротьбу з торгівлею органами людини (CETS № 216), резолюція 25/1 Комісії ООН з попередження злочинності та кримінального правосуддя, а також практичні рекомендації UNODC.

Аналізується ефективність цих інструментів, їхні сильні та слабкі сторони, проблеми імплементації на національному рівні та ступінь їхньої універсальності. Увага акцентується на фрагментарності міжнародно-правового регулювання, недостатній кількості ратифікацій обов’язкових норм, слабкому моніторингу та обмежених можливостях притягнення до відповідальності за торгівлю органами.

Окреме місце у статті відведено розгляду глобальних ініціатив провідних міжнародних організацій (ВООЗ, ООН, Рада Європи, Європейський парламент) та оцінці їхнього внеску у формування сучасної системи протидії незаконній торгівлі органами. Досліджуються також практичні виклики, пов’язані зі стійким попитом на органи, соціально-економічною нерівністю, впливом збройних конфліктів та транснаціональним характером злочинності.

Висновки статті вказують на необхідність подальшого удосконалення міжнародно-правового регулювання, універсалізації ключових конвенцій, посилення міжнародної співпраці, гармонізації національного законодавства та створення ефективної глобальної системи протидії незаконній торгівлі органами людини.

Посилання

Григорчак Д.В. Торгівля людьми в умовах гібридної війни та воєнного стану в Україні: дис. … канд. юрид. наук. Одеса, 2025. URL: https://dspace.onua.edu.ua/items/e49f79b7-702c-49cd-9084-9250f9fdc717 (дата звернення: 25.03.2026).

Скрябін О.М. Особливості розслідування злочинів у сфері торгівлі людьми у криміналь-ному судочинстві. Право та державне управління. 2020. № 4. С. 134-138. DOI https://doi. org/10.32840/pdu.2020.4.19.

Плахотнюк Н.В., Іванисько С.О. Торгівля людьми як злочин проти людяності. Юридична Україна. 2020. № 2. С. 62-70. DOI https://doi.org/10.37749/2308-9636-2020-2(206)-6.

Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми осо-бами, 02.12.1949. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_162#Text (дата звернення: 25.03.2026).

Краєвська О., Лукач Н. Міжнародний досвід протидії глобальній проблемі торгівлі людь-ми. Вісник Львівського університету. Серія: Міжнародні відносини. 2015. Вип. 37. Ч. 3. С. 82-89. URL: https://intrel.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2015/09/173-479-1-PB.pdf (дата звернення: 26.03.2026).

Human organ and tissue transplantation: resolution WHA63.22: endorsed by the Sixty-third World Health Assembly, 21 May 2010. Geneva: WHO, 2010. URL: https://apps.who.int/gb/ ebwha/pdf_files/wha63/a63_r22-en.pdf (дата звернення: 25.03.2026).

The Declaration of Istanbul on Organ Trafficking and Transplant Tourism, 2018. URL: https:// www.declarationofistanbul.org/images/Policy_Documents/2018_Ed_Do/2018_Edition_of_the_ Declaration_of_Istanbul_Final.pdf (дата звернення: 25.03.2026).

Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію Організації Об’єднаних Націй проти тран-снаціональної організованої злочинності, 15.11.2000. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_791#Text (дата звернення: 26.03.2026).

Directive 2011/36/EU of the European Parliament and of the Council of 5 April 2011 on preventing and combating trafficking in human beings and protecting its victims, and replacing Council Framework Decision 2002/629/JHA. Oficial Journal. 15.4.2011, L 101. Р. 1–11. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2011/36/oj/eng (дата звернення: 26.03.2026).

Council of Europe Convention against Trafficking in Human Organs (CETS No. 216). Strasbourg: Council of Europe, 2015. URL: https://rm.coe.int/16806dca3a (дата звернення: 25.03.2026).

Resolution 25/1: Preventing and combating trafficking in human organs and trafficking in persons for the purpose of organ removal. Vienna: UNODC, 2016. URL: https://www.unodc.org/ documents/commissions/CCPCJ/CCPCJ_Sessions/CCPCJ_25/2016_Resolutions_Decisions/03. CCPCJ_2016/Resolution_25_1.pdf (дата звернення: 25.03.2026).

Council of Europe; United Nations. Trafficking in organs, tissues and cells and trafficking in human beings for the purpose of the removal of organs: joint Council of Europe/United Nations study [Електронний ресурс]. Strasbourg; New York: Council of Europe; UN, 2009. URL: https://rm.coe.int/16805ad1bb (дата звернення: 25.03.2026).

Trafficking in human organs. European Parliament: Directorate-General for External Policies of the Union, 2015. URL: https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/STUD/2015/549055/ EXPO_STU(2015)549055_EN.pdf (дата звернення: 25.03.2026).

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-06-14