Роль Всесвітніх авіатранспортних конференцій в розвитку міжнародного повітряного права

Анотація

В статі аналізуються результати Всесвітніх авіатранспортних конференцій і їх значення для розвитку міжнародного повітряного права. Виявлено, що положення Чиказької конвенції 1944 p. про міжнародну цивільну авіацію, зокрема положення ст. 44 Конвенції, які визначають основні цілі діяльності Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО), не передбачають кодифікаційні функції цієї універсальної міжнародної організації в сфері повітряного транспорту.

Одночасно встановлено, що низка статей Чиказької конвенції, у яких визначається внутрішня організаційна структура ІКАО та компетенції її головних органів, зокрема Асамблеї ІКАО, щодо прийняття змін та додатків до Чиказької конвенції, розширюють можливості організації у напрямку прогресивного розвитку сучасного міжнародного повітряного права.

Визначено, що на сьогодні ІКАО стала універсальним інституційним механізмом регулювання діяльності цивільної авіації у світі, поставивши за мету розробку принципів і стандартів міжнародної аеронавігації та сприяння плануванню й розвитку міжнародного повітряного транспорту. Завдяки діяльності ІКАО в сучасному світі сформовано єдині принципи використання цивільною авіацією суверенного і міжнародного (відкритого) повітряних просторів, забезпечується авіаційна безпека, відбувається обмін ефективними практиками. Водночас виявлено, що питання практичного аналізу і вироблення перспективних правових моделей розвитку міжнародного повітряного транспорту виноситься на розгляд Всесвітніх авіатранспортних конференцій які проводяться під егідою ІКАО.

Доведено, що роль Всесвітніх авіатранспортних конференцій ІКАО (донині їх проведено шість, остання – у 2013 р.) полягає у виконанні ними таких завдань: підбиття підсумків розвитку системи міжнародно-правового регулювання відносин щодо комерційних аспектів міжнародних повітряних перевезень (надання прав на перевезення, тарифи, захист від недобросовісної конкуренції тощо) за період з моменту проведення попередньої конференції; визначення проблем і перепон правового регулювання у зазначених сферах; ухвалення актів рекомендаційного характеру, окреслення завдань на майбутнє та шляхів їх досягнення; формулювання рекомендацій для ІКАО, які вона втілює у своїй практиці.

Підсумовано, що питання, які можуть бути включені в порядок денний наступної Сьомої Всесвітньої авіатранспортної конференції 2026 р., вимагають розгляду в контексті викликів і можливостей, пов’язаних із діяльністю повітряного транспорту в ХХІ ст.