Адміністративна відповідальність за мобінг: недоліки правового регулювання

Анотація

У статті піднімаються проблемні питання адміністративної відповідальності за мобінг. Авторка обґрунтовує доцільність внесення змін і доповнено до ст. 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Підкреслюється важливість адміністративної відповідальності за мобінг (цькування) особи, яка перебуває у трудових правовідносинах відповідальності не тільки для потерпілого, але й для держави. Адже будь-яка форма цькування негативно позначається на якості виконуваної роботи, блокує креативність та ініціативність працівників (персоналу), знижує рівень реалізації індивідуальних можливостей у роботі окремо взятої особи.

Авторка підкреслює, що доречно визначити у ст. 173-5 КУпАП сутність і форми прояву мобінгу, які дозволять розмежувати підстави для застосування адміністративної та дисциплінарної відповідальності. Крім того, варто доповнити названу норму частиною 3, якою передбачити застосування більш суворих заходів відповідальності за вчинення цькування керівниками підприємств, установ чи організацій (їх структурних підрозділів), вчинення мобінгу стосовно двох і більше осіб, а також здійснення відповідних діянь в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Посилювати адміністративну відповідальність за назване правопорушення має і наявність корисливої мети його вчинення. Варто також розмежувати мобінг і булінг як різні форми впливу на осіб, які перебувають у трудових правовідносинах. Адже ці правопорушення мають різні прояви, можуть бути та неоднакові санкції. При цьому доречно визначити, як проявляється мобінг педагогічних працівників.

Для забезпечення захисту трудових прав осіб, які не підпадають під категорію «працівник», варто у назві статті замінити поняття «працівник» на поняття «особа, яка перебуває у трудових правовідносинах». Виходячи з того, що роботодавець зобов’язаний забезпечувати належний рівень організації праці, варто визначити, які прояви тиску на працюючих не можуть вважатися мобінгом. Такий перелік має бути вказаний у примітці до ст. 173-5 Кодексу. Це дозволить розмежувати правомірну і протиправну поведінку, а також усунути корупційну складову.