Порушення прав пацієнтів при проведенні вакцинації

Анотація

У статті на підставі аналізу законодавчих, нормативно-правових актів і судової практики зроблено висновок, що порушення прав пацієнтів при проведенні щеплень обумовлені об’єктивними і суб’єктивними чинниками.

Здійснено класифікацію видів імунопрофілактики за критеріями: вік, стан здоров’я, професія, за епідемічними показаннями, окремих груп населення, за рекомендацією.

Порушення прав пацієнтів при проведенні вакцинації поділено на загальні і специфічні. До загальних віднесено: порушення при проведенні профілактичних щеплень, а саме: відсутність проведення медичного огляду перед щепленням; порушення етапів його проведення; не отримання інформованої згоди згідно форми первинної облікової документації № 063-2/о «Інформована згода та оцінка стану здоров’я особи або дитини одним з батьків або іншим законним представником дитини на проведення щеплення або туберкулінодіагностики»; порушення пов’язані із ненаданням повної і достовірної інформації щодо щеплення, необхідності її проведення, можливі побічні ефекти і поствакцінальні ускладнення, протипоказання для конкретного пацієнта тощо; порушення режиму транспортування і зберігання вакцин; порушення процедур закупівлі вакцин; порушення режиму вакцинації через відсутність вакцин; порушення прав і законних інтересів громадян у доступі до медичних послуг (рекомендоване вакціонування) через медичну бідність; порушення прав і законних інтересів громадян у сфері охорони здоров’я через відсутність в законодавстві України норм щодо відшкодування шкоди завданої пацієнту внаслідок вакціонування.

До специфічних: правопорушення пов’язані із щепленням від COVID-19, а саме порушення прав громадян на добровільну згоду при проведенні вакцинації від COVID-19; порушення трудових прав через відмову від проходження вакціонування і не надання сертифікату про проходження профілактичного щеплення від COVID-19; порушення прав людини через запровадження обов’язкової самоізоляції під час COVID-19.

Запропоновано внести зміни до Календаря профілактичних щеплень в Україні включивши до переліку обов’язкових вакцини проти ротовірусної, норовірусної, пневмакокової інфекцій, а також папіломавірусну вакцину.

Підтримано ідею щодо доцільності запровадження індивідуального підходу до імунопрофілактики, а також розробки індивідуального алгоритму імунопрофілактики.

Запропоновано передбачити у штатних розкладах закладів охорони здоров’я фахівців із клінічної імунології, алергологів та інфекціоністів на яких покласти відповідальність за проведення імунопрофілактики.

Доведено доцільність виділення коштів в Державному бюджеті України на фінансування науково-дослідних установ, що займатимуться дослідженням впливу вакцинації на здоров’я громадян України.