Проблеми адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері поводження з побутовими відходами

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз проблем адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері поводження з побутовими відходами в Україні. Обґрунтовано, що в умовах посилення екологічних викликів, зростання обсягів відходів та трансформації системи публічного управління питання ефективності адміністративно-правових засобів впливу набуває особливої актуальності. Досліджено нормативно-правові засади притягнення до адміністративної відповідальності у зазначеній сфері, зокрема положення Кодексу України про адміністративні правопорушення та спеціального екологічного законодавства.

Проаналізовано ключові проблеми правозастосування, серед яких виокремлено недосконалість складів адміністративних правопорушень, їх фрагментарність та оціночний характер окремих диспозицій, що ускладнює їх однакове тлумачення та застосування на практиці. Окрему увагу приділено питанням санкцій, які у багатьох випадках не відповідають ступеню суспільної шкідливості правопорушень та не виконують належним чином превентивної функції. Зазначено також проблему низької ефективності механізмів притягнення до відповідальності, зокрема у зв’язку із закінченням строків притягнення, недоліками процесуального оформлення матеріалів та обмеженими повноваженнями контролюючих органів.

У статті розглянуто окремі аспекти судової практики, що свідчать про наявність неоднакового підходу до кваліфікації правопорушень у сфері поводження з побутовими відходами, а також про тенденцію до закриття проваджень у зв’язку з процесуальними порушеннями. Наголошено на необхідності вдосконалення адміністративно-деліктного законодавства шляхом уточнення складів правопорушень, перегляду санкцій та підвищення ефективності процедур притягнення до відповідальності.

Зроблено  висновок,  що  підвищення  результативності  адміністративної  відповідальності у сфері поводження з побутовими відходами потребує комплексного підходу, який включає як удосконалення нормативного регулювання, так і посилення інституційної спроможності органів публічної влади, а також урахування європейських стандартів у сфері управління відходами.