Еволюція статусу РЕР в Україні: від строкового до довічного моніторингу

Анотація

У статті здійснено комплексний правовий аналіз трансформації статусу політично значущих осіб (РЕР) в Україні в контексті розбудови національної системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, здобутих злочинним шляхом. Досліджено поступовий розвиток та динаміку законодавчих змін, що відображає пошук балансу між жорсткими міжнародними стандартами та внутрішніми правовими реаліями: від впровадження принципу довічного моніторингу в 2019 році (Закон № 361-IX) до зворотного руху щодо обмеження статусу трирічного терміну у 2022 році року (Закон №3419-IX). Автор приділяє особливу увагу юридичній природі ризик-орієнтованого підходу, обґрунтовуючи його роль як запобіжника від надмірного втручання у приватної життя осіб, які припинили виконання громадських функцій понад рік тому. Висвітлено правові механізми протидії практиці необґрунтованих відмов банків у фінансовому обслуговуванні РЕР та їх близьких осіб (RCA). Проаналізовано заходи регуляторного впливу Національного банку України, зокрема систему штрафних санкцій за дискримінаційний тиск на клієнтів із громадським статусом. На основі аналізу законодавчих тенденцій та проектів 2024–2026 років зроблено висновок, що стратегічний вектор розвитку системи моніторингу полягає в інтеграції до стандартів майбутнього європейського регулятора AMLA. Наголошено, що кінцевою метою реформи є перехід від формально-бюрократичної ідентифікації статусу до глибинного аналізу реальної фінансової поведінки, що дозволить зняти упереджене ставлення інституту РЕР та перетворити його на ефективний елемент європейської фінансової архітектури України. Цей підхід був зумовлений вимогами FATF, проте викликав значне обурення в українських політичних колах, що згодом спричинило нові законодавчі зміни. Така ситуація підкреслила складність поєднання міжнародних стандартів із реаліями національного законодавства та актуалізувала дискусію про межі контролю за фінансами політично значущих осіб. Саме тому реформа набула подвійного характеру: з одного боку, це прагнення відповідати глобальним вимогам, а з іншого – потреба враховувати внутрішні суспільно-політичні чинники.