Забезпечення інформаційного суверенітету як маркер формування національної інформаційної стійкості України

Анотація

У статті досліджено взаємозв’язок забезпечення інформаційного суверенітету держави та її інформаційної стійкості.

Інформаційний суверенітет держави відображає її здатність самостійно визначати та реалізовувати політику у сфері інформаційних відносин, формувати національний інформаційний простір, забезпечувати захист інформаційних ресурсів і протидіяти зовнішнім та внутрішнім загрозам інформаційного характеру. Національна інформаційна стійкість має комплексний характер і відображає дві взаємопов’язані складові – державну та суспільну. Інформаційна стійкість держави характеризується передусім стійкістю інституцій, їх спроможністю ефективно функціонувати в умовах інформаційного тиску, а також здатністю своєчасно виявляти та нейтралізувати загрози національній безпеці в інформаційній сфері. Натомість інформаційна стійкість суспільства охоплює інші, не менш значущі аспекти, серед яких ключовими є збереження національної ідентичності, розвиток критичного мислення, здатність протидіяти новим викликам і загрозам, належний рівень довіри до державних інституцій, а також активна участь громадян у процесах прийняття рішень і розв’язання суспільно значущих проблем.

Взаємодія зазначених складових формує цілісну модель національної інформаційної стійкості, у межах якої інституційна спроможність держави доповнюється соціальною згуртованістю та інформаційною грамотністю суспільства, що у сукупності забезпечує належний рівень реалізації інформаційного суверенітету держави. Зокрема, забезпечення належного рівня інформаційної стійкості є необхідною передумовою реалізації інформаційного суверенітету, оскільки без здатності протидіяти деструктивним інформаційним впливам, зберігати цілісність інформаційного простору та гарантувати безперервність інформаційних процесів держава втрачає можливість ефективно здійснювати контроль і незалежне регулювання у цій сфері. Водночас інформаційний суверенітет виступає інституційно-правовою основою формування та підтримання інформаційної стійкості, визначаючи її межі, механізми реалізації та інструменти захисту національного інформаційного простору.