Реформування інституту суду присяжних у контексті міжнародного досвіду

Автор(и)

  • О.В. Макарова кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри права, Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Україна https://orcid.org/0000-0002-0208-9737

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2026.94.4.4

Ключові слова:

суд присяжних, інститут присяжних, модель суду присяжних, Кримінальний процесуальний кодекс, кримінальне провадження, обвинувачення, правосуддя країн ЄС, суд присяжних Канади, дебати в нижній палаті парламенту Сполученого Королівства (Великої Британії), кримінальні суди департаментів Франції, Бельгії, безпекові гарантії присяжних

Анотація

Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що суд присяжних виступає важливим механізмом реалізації принципів народовладдя; інституційною гарантією реалізації права на справедливий суд; забезпечує участь громадян у здійсненні правосуддя; сприяє відновленню довіри до судових органів; зміцненню соціальної єдності суспільства та легітимності правосуддя в умовах повоєнного відновлення України.

Сучасна модель суду присяжних в Україні, що функціонує на підставі положень Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є перехідною конструкцією, яка формально забезпечує участь громадян у здійсненні правосуддя, однак не надає їм вирішальної ролі у процесі ухвалення судового рішення, що призвело до реформування даного інституту.

Стаття присвячена аналізу концептуальних засад реформування чинної української моделі інституту суду присяжних у контексті міжнародного досвіду, зосереджена увага на основних характеристиках суду присяжних, робиться акцент на ролі суду присяжних у питанні зростання довіри до суду. Окремо досліджуються сучасні виклики інституту присяжних у різних типах правових систем з метою оптимізації й удосконалення української моделі суду присяжних в період повоєнного відновлення системи судочинства в Україні.

Суд присяжних є інститутом, який сприяє розвитку громадянської свідомості та відповідальності кожного за прийняття суспільно важливих рішень і участь у правосудді. У повоєнний період він може забезпечити більш об’єктивний розгляд справ, відновлення довіри до судових органів, зміцнення соціальної єдності та легітимності правосуддя в Україні.

Проведене дослідження дає змогу сформулювати такі висновки у контексті євроінтеграції: інститут суду присяжних є одним із функціональних інструментів, який забезпечує адаптацію національної системи судочинства до загальноєвропейських стандартів справедливості, неупередженості та незалежності суду, а також започатковує процес гармонізації законодавства з європейськими стандартами.

Слід зазначити, що чинна в Україні модель суду присяжних, яка передбачає здійснення судового розгляду колегією у складі двох професійних суддів та трьох присяжних, зазнає трансформації, відповідно до положень проєкту Закону України «Про суд присяжних». Така трансформація спрямована на посилення незалежності суду присяжних, перегляд його кількісного та суб’єктного складу, розширення або уточнення переліку справ, у яких застосовується суд присяжних, а також удосконалення порядку його функціонування та фінансування.

У контексті зазначених трансформацій, з урахуванням міжнародного досвіду, доцільним є удосконалення порядку формування складу присяжних на засадах репрезентативності. Крім того, обґрунтованого нормативного закріплення потребує вимога мотивування відводів присяжних, а також встановлення належних гарантій їх безпеки, безпеки їхніх родичів і майна.

Посилання

Усик Г. Незалежність судової влади – фундамент правової системи, без якої неможли-во говорити про довіру до правосуддя. 2025. URL: https://ck.court.gov.ua/tu24/pres-centr/ news/1906972/ (дата звернення: 20.02.2026).

Європейські та міжнародні стандарти у сфері судочинства. 2015. 708 с. URL: https://hcj. gov.ua/sites/default/files/field/file/eu_standarts_book_web-1.pdf (дата звернення: 20.02.2026).

Конституція України: Закон України від 28.06.1996. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 20.02.2026).

Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 (дата звернення: 20.02.2026).

Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text (дата звернення: 20.02.2026).

Про суд присяжних: Проєкт Закону від 14.07.2020 № 3843. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/ pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69465 (дата звернення: 20.02.2026).

Горінов П.В. Адміністративно-правове регулювання гарантій незалежності суддів: прин-ципи, процедури та стандарти: монографія. Київ: Державний університет імені Михайла Драгоманова, 2024. 287 с.

Жаровська І.М. Суд присяжних як форма народовладдя: конституційно-правовий вимір. Академічні візії. 2024. № 35. С. 1–6. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.14513630.

Драпушко Р. Г., Горінов П. В. Сучасні виклики і загрози правової культури молоді. Аналітич-но-порівняльне правознавство. 2022. № 4. С. 18–22. DOI: https://doi.org/10.24144/2788- 6018.2021.04.3.

Липовська Н., Хожило І. Особливості функціонування судів присяжних в системі публіч-ного управління в Україні. Public Administration and Regional Development. 2023. № 21. С. 868–886. DOI: 10.34132/pard2023.21.12.

Ковальчук В. Суд присяжних як форма безпосередньої демократії в Україні: виклики та перспективи його становлення. Конституційно-правові академічні студії. 2025. № 1. С. 98–107. DOI: https://doi.org/10.24144/2663-5399.2025.1.12.

Кравченко С. Довіра до суду: важливі міркування, які ґрунтуються на фактах. URL: https:// supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/zmi/1775192/ (дата звернення: 20.02.2026).

Центр Разумкова. Ставлення громадян України до судової системи: звіт за результатами дослідження. URL: https://rm.coe.int/zvitsud2020/1680a0c2d7 (дата звернення: 20.02.2026).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 (дата звернення: 20.02.2026).

Хартія основних прав Європейського Союзу. URL: https://www.asser.nl/media/798224/ hartiya-osnovnyh-prav-yevropejskogo-soyuzu-2.pdf (дата звернення: 20.02.2026).

UK Parliament. Right to Trial by Jury. Vol. 776: debated on 27 November 2025. URL: https://hansard.parliament.uk/commons/2025-11-27/debates/14A1482E-EC3A-49BD-A514-1418F59CB74D/RightToTrialByJury (дата звернення: 20.02.2026).

Khakhar N. “Reviewing Our Peers”: Evaluating the Legitimacy of the Canadian Jury Verdict in Criminal Trials. University of Toronto Faculty of Law Review. 2022. Vol. 80, No. 1. P. 42. URL: https://static1.squarespace.com/static/5d58a0fc8c20010001ebc644/t/668ada733cae4756d-34f9a72/1720375944846/Volume+81%2C+Issue+2-Khakhar.pdf (дата звернення: 20.02.2026).

Roach K. Canadian Justice, Indigenous Injustice: The Gerald Stanley and Colten Boushie Case. Montreal; Kingston: McGill-Queen’s University Press, 2019. p. 307.

France: Government Initiates Judicial Reforms. URL: https://www.loc.gov/item/global-legal-monitor/2021-05-25/france-government-initiates-judicial-reforms/ (дата звернення: 20.02.2026).

Hope A. Prosecutors call for an end to jury trials. 2019. URL: https://www.brusselstimes. com/59125/prosecutors-call-for-an-end-to-jury-trials (дата звернення: 20.02.2026).

Горінов П.В. Міжнародні стандарти формування корпусу суддів як основа вдосконален-ня гарантій незалежності суду та суддів. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2019. № 6. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2021-7/4.

Якимець С.С., Горінов П. В. Реформування суду присяжних в Україні: теоретичні підходи та практичні виклики на основі досвіду США. Юридичний науковий електронний журнал. 2024. № 7. С. 476–480. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2024-7/113.

Муравйов К.В., Заросило В. О., Вацюк В. О. Формування та організація діяльності суду присяжних в Україні на сучасному етапі реформування судової системи. Право та дер-жавне управління. 2025. № 1. С. 317–323. DOI: https://doi.org/10.32782/pdu.2025.1.44.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-06-14

Номер

Розділ

Розділ 10. Судоустрій; прокуратура та адвокатура