Адміністративно-правовий статус державного службовця в умовах воєнного стану: обов’язок лояльності та відповідальність за колабораціонізм

Анотація

У статті проаналізовано феномен колабораціонізму. Як зазначають сучасні дослідники адміністративного права, повномасштабна збройна агресія росії вимагає відмови від суто технічного сприйняття державного службовця. Правовий статус державного службовця зазнає суттєвих змін. Необхідно більше уваги приділити дослідженню його адміністративно-правового статусу. Сьогодні інститут публічної служби здійснює перехід з управлінської моделі в цілісну систему забезпечення національної стійкості та єдності. Тому зобов’язання лояльності до держави та вірність Присязі стають ключовими елементами придатності особи виконувати професійні обов’язки.

Лояльність як правова категорія, включає політичну неупередженість, відданість державі та дотримання Присяги. Колабораціонізм у системі публічної служби має розглядатися не тільки як кримінальне діяння. Він є порушенням основних адміністративних засад діяльності державного апарату. Дисциплінарне провадження за порушення Присяги має розглядатися як самостійний інструмент. Вони не повинні залежати від стадій кримінального процесу чи наявності обвинувального вироку суду. Це дозволить державі оперативно реагувати на загрози та забезпечити внутрішню безпеку державних інституцій.

Досліджено структуру адміністративно-правового статусу службовця, що включає службові права, обов’язки, обмеження та підвищену відповідальність перед суспільством, а саме дисциплінарну, адміністративну, кримінальну та матеріальну. Присяга державного службовця в сучасних умовах трансформувалася з урочистої декларації в юридичний акт, який накладає на особу обов’язок дотримуватися державної лояльності. Порушення цієї лояльності через співпрацю з ворогом чи поширення ворожої пропаганди визначено як критичний ризик, що потребує миттєвого адміністративного реагування.

Розглянуто принцип політичної неупередженості як стратегічний запобіжник від зовнішнього та внутрішнього тиску. У висновках акцентовано на необхідності подальшого вдосконалення механізмів перевірки кандидатів на посади та розробки чітких алгоритмів притягнення до відповідальності за порушення Присяги.