Децентралізація та її вплив на ефективність управління в умовах воєнного стану

Анотація

У статті здійснено комплексне теоретико-прикладне дослідження впливу децентралізації на ефективність публічного управління в умовах воєнного стану в Україні. Актуальність теми зумовлена трансформацією системи державного управління під впливом повномасштабних безпекових викликів, що потребують одночасного забезпечення високого рівня централізованої координації та збереження спроможності територіальних громад до самостійного прийняття управлінських рішень. У роботі розкрито сутність децентралізації як інституційно-правового процесу перерозподілу владних повноважень, ресурсів і відповідальності між рівнями публічної влади, а також охарактеризовано її роль у формуванні стійкої, адаптивної та ефективної системи управління.

Особливу увагу приділено аналізу нормативно-правових засад функціонування публічної влади в умовах воєнного стану, зокрема положенням Конституція України, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР та Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, які визначають особливості розподілу повноважень і механізми взаємодії між органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Обґрунтовано, що в умовах війни відбувається об’єктивне посилення централізаційних тенденцій, зокрема через створення військових адміністрацій та концентрацію управлінських функцій на державному рівні.

Водночас доведено, що децентралізація не втрачає своєї значущості, а трансформується відповідно до нових умов, забезпечуючи оперативність реагування на локальні виклики, ефективне використання ресурсів на місцях, підтримання життєдіяльності громад та підвищення загальної стійкості держави. Визначено, що саме на рівні територіальних громад відбувається реалізація значної частини управлінських рішень, пов’язаних із гуманітарною допомогою, евакуацією населення, відновленням інфраструктури та забезпеченням базових соціальних послуг.

У результаті дослідження обґрунтовано доцільність формування гібридної моделі публічного управління, яка передбачає поєднання централізованого стратегічного керівництва з децентралізованим виконанням функцій на місцях. Така модель дозволяє забезпечити баланс між єдністю державної політики та автономією територіальних громад, що є ключовою умовою підвищення ефективності управління та зміцнення національної безпеки України в умовах тривалих воєнних загроз.