Рішення Європейського суду з прав людини у механізмі правового регулювання фінансових відносин

Автор(и)

  • О. В. Зінченко доктор історичних наук, професор, професор кафедри прав людини та юридичної методології Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Україна https://orcid.org/0000-0001-6083-8727
  • Я. М. Радченко аспірантка кафедри фінансового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Україна https://orcid.org/0009-0009-6366-0472

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2026.94.2.46

Ключові слова:

рішення Європейського суду з прав людини, фінансові правовідносини, правове регулювання, фінансове законодавство України, права людини, адаптація законодавства

Анотація

У статті проводиться комплексний аналіз питань правового регулювання рішень Європейського суду з прав людини у фінансово-правовій сфері. Охарактеризовано специфіку теоретико-прикладної апорії впровадження практики Європейського суду з прав людини в механізм фінансових правовідносин в Україні. Робиться акцент на проблематиці використання вказаних рішень та можливих шляхів вдосконалення процедури їх застосування. Авторами проаналізовано перспективу використання рішень Європейського суду з прав людини в механізмі правового регулювання фінансових відносин. Доведено, що в аспекті правового регулювання фінансових відносин рішення Європейського суду з прав людини застосовуються як ціннісні правові орієнтири та конфігурації при розгляді фінансових справ Верховним Судом. Автори особливу увагу звертають на категорію справедливого балансу публічних і приватних інтересів у фінансово-правовій сфері, зокрема окреслено проблематику відсутності чіткого визначення, що свідчить про оціночність понятійного апарату. В статті досліджено окремі рішення Європейського суду з прав людини та їх значення для правозастосовчої практики і фінансово-правової системи України. Вивчені авторами рішення вкотре підтверджують усталену правову позицію, що широкі межі свободи розсуду у механізмі правового регулювання фінансових відносин не є безмежними, адже завжди потрібно зберігати справедливу рівновагу між засобами, що використовуються, та метою, яку потрібно досягти. В контексті аналізу авторами запропоновано застосування принципу «дуальності», а саме неможливості застосування практики Європейського суду з прав людини в якості самостійного джерела права без врахування вимог і положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Наголошено на важливому потенціалі дотримання правових та демократичних принципів при використанні рішень Європейського суду з прав людини, особливо у фінансовій сфері в умовах воєнного стану. На основі проведеного аналізу, надаються практичні рекомендації щодо застосування рішень Європейського суду з прав людини у механізмі правового регулювання фінансових відносин в Україні.

Посилання

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами) № 995_004 від 04.11.1950 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text (дата звернення 01.03.2026).

Лутковська В.В. Судова практика Європейського суду з прав людини. Рішення щодо України. Київ. Праксіс. 2005. 480 с.

Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

Бяленевич О.А. Про застосування практики Європейського суду з прав людини. Вісник КНУ ім. Тараса Шевченка. Юридичні науки. 2009. С. 32–38.

Гаврилюк Руслана, Пацурківський Петро. Передмова. В кн. Податкове право Європейського Союзу як цінність: колективна монографія / Р.О. Гаврилюк, П.С. Пацурківський, В.В. Хохуляк та ін.; за ред. проф. Р.О. Гаврилюк. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2024. С. 9–18.

Білінський Д.О. Публічний інтерес як вихідна засада структурування фінансової системи. Вісник Національної академії правових наук України. 2013. № 3. С. 157-162. URL: https://dspace.nlu.edu.ua/items/f281fad7-005a-43da-b701-a4abbd13eb57 (дата звернення 01.03.2026).

Лукашева О.Е. Конституційно-правові засади публічної фінансової діяльності в Україні: дис. канд. юрид. наук: 12.00.02. Харків. 2016. С. 183.

Case 14038/88, SOERING v. THE UNITED KINGDOM. Judgment of the Court of 07.07.1989. URL: https://hudoc.echr.coe.int/ukr?i=001-57619 (дата звернення 01.03.2026).

Case 37710/97, ELIA S.r.l. v. ITALY. Judgment of the Court of 02.08.2001. URL: https://hudoc.echr.coe.int/ukr?i=001-59625 (дата звернення 01.03.2026).

Case 15375/89, GASUS DOSIER- UND FÖRDERTECHNIK GmbH v. THE NETHERLANDS. Judgment of the Court of 23.02.1995. URL: https://hudoc.echr.coe.int/ukr?i=001-57918 (дата звернення 01.03.2026).

Case 22768/12, 37685/10, RADOMILJA AND OTHERS v. CROATIA. Judgment of the Court of 20.03.2018. URL: https://hudoc.echr.coe.int/ukr?i=001-181591 (дата звернення 01.03.2026).

Case 10162/02, EKO-ELDA AVEE v. GREECE. Judgment of the Court of 09.03.2006. URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-72757 (дата звернення 01.03.2026).

Case 3991/03, “BULVES” AD v. BULGARIA. Judgment of the Court of 22.01.2009. URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-90792 (дата звернення 01.03.2026).

Case 803/02, INTERSPLAV v. UKRAINE. Judgment of the Court of 09.01.2007. URL: https://hudoc.echr.coe.int/ukr?i=001-78872 (дата звернення 01.03.2026).

Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини. Закон України № 3477-ІV від 23 лютого 2006 року. Відомості Верховної Ради України. 2006. № 30. Ст. 260.

Ухвала судді Верховного Суду України Яреми А.Г. у справі № 6-756ц16 від 21.04.2016 року. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/57345903 (дата звернення 01.03.2026).

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-06-12

Номер

Розділ

Розділ 7. Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право