Становлення та розвиток інституту судового контролю в адміністративному судочинстві

Анотація

У статті розглянуто становлення та розвиток інституту судового контролю в адміністративному судочинстві.

Доведено, що система судових органів, що виконують судовий контроль в адміністративних справах, пройшла тривалий шлях розвитку та вдосконалення. В Україні до 2005 року не було органів, які б здійснювали повноваження адміністративних судів. Поняття адміністративного судочинства було закріплено на законодавчому рівні з прийняттям Кодексу адміністративного судочинства України.

Аргументовано про те, що можна виділити три етапи нормативного становлення та розвитку інституту судового контролю за виконанням рішень суду в адміністративному судочинстві, а саме: починаючи з 2005 р. та закінчуючи 2010 р. – вперше правове регулювання судового контролю в адміністративному судочинстві було закріплене у ст. 267 КАС України, в первинній редакції. Ця норма була недосконалою та рідко застосовувалась на практиці, у зв’язку з чим юристи-практики називали її непотрібною; починаючи з 2010 року і до кінця 2017 року відбулося впровадження судового контролю в судову практику. Тобто після змін, внесених до КАС України остаточно закріплено три спеціальні способи здійснення судового контролю; починаючи з 15 грудня 2017 року і по теперішній час відбувається покращення ситуації щодо правового регулювання використання інституту судового контролю у практичній діяльності.

Зауважено, що згідно із новою редакцією чинного КАС України станом на сьогодні передбачено три процесуальних форми (способи) контролю за виконанням судового рішення в адміністративному судочинстві, а саме: право суду зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення; право суду накласти саме на керівника – суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від 20 до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в порядку, визначеному ст. 287 КАС України.