Організаційно-правовий механізм охорони закордонних дипломатичних установ України в умовах воєнного стану
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2026.94.2.38Ключові слова:
організаційно-правовий механізм, охорона дипломатичних установ, воєнний стан, Державна прикордонна служба України, черговий комендант, міжнародні стандарти безпекиАнотація
У статті здійснено комплексний теоретико-правовий аналіз організаційно-правового механізму охорони закордонних дипломатичних установ України в умовах воєнного стану. Обґрунтовано, що трансформація безпекового середовища, спричинена повномасштабною збройною агресією проти України, зумовила необхідність перегляду традиційних підходів до організації охорони дипломатичних установ як елементів зовнішньополітичної інфраструктури держави. Доведено, що чинне нормативно-правове регулювання має багаторівневий характер і ґрунтується на поєднанні міжнародно-правових стандартів, національного законодавства та відомчих актів, однак характеризується фрагментарністю та недостатньою системністю.
Сформульовано авторське визначення організаційно-правового механізму охорони закордонних дипломатичних установ України як нормативно врегульованої та інституційно забезпеченої багаторівневої системи правових норм, суб’єктів, організаційних форм і процедур, спрямованої на запобігання, припинення та мінімізацію наслідків посягань на дипломатичні установи України за кордоном і забезпечення безперервності їх функціонування в умовах воєнного стану. Визначено структурні елементи механізму: нормативний, інституційний, функціональний, координаційний та адаптаційний.
Особливу увагу приділено ролі військовослужбовців Державної прикордонної служби України, які виконують функції чергових комендантів у закордонних дипломатичних установах. Проаналізовано їх повноваження щодо забезпечення режиму доступу, застосування заходів фізичного впливу, документування інцидентів та організації взаємодії з компетентними органами держави перебування. Обґрунтовано необхідність нормативного уточнення їх статусу з урахуванням екстериторіального характеру діяльності та міжнародно-правового режиму недоторканності дипломатичних приміщень.
Запропоновано напрями вдосконалення нормативного регулювання та інституційної організації охорони, спрямовані на підвищення адаптивності механізму до умов гібридних загроз і воєнного стану.
Посилання
Vienna Convention on Diplomatic Relations: Convention of 18 April 1961. United Nations Treaty Series. 1964. Vol. 500. P. 95–261.
Denza E. Diplomatic Law: Commentary on the Vienna Convention on Diplomatic Relations. 4th ed. Oxford: Oxford University Press, 2016. 480 p.
Shaw M.N. International Law. 8th ed. Cambridge: Cambridge University Press, 2017. 1032 p.
Битяк Ю.П. Адміністративне право України: підручник. Харків: Право, 2020. 720 с.
Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
Про дипломатичну службу: Закон України від 07.06.2018 № 2449-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2018. № 26. Ст. 219.
Про Державну прикордонну службу України: Закон України від 03.04.2003 № 661-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 27. Ст. 208.
Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 12.05.2015 № 389-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2015. № 28. Ст. 250.
Basic Principles on the Use of Force and Firearms by Law Enforcement Officials: adopted by the Eighth United Nations Congress on the Prevention of Crime and the Treatment of Offenders, Havana, 1990.
International Organization for Standardization. ISO 31000: Risk management – Guidelines. Geneva: ISO, 2018. 16 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 В. О. Білецький, О. С. Туз

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.