Поняття та зміст державної політики у сфері цифровізації та штучного інтелекту

Анотація

Стрімкий розвиток цифрових технологій та систем штучного інтелекту у XXI столітті зумовив необхідність суттєвого переосмислення ролі держави у регулюванні суспільних відносин. Цифрова революція, що охопила всі сфери суспільного життя, поставила перед правовою наукою низку принципових питань, пов’язаних із формуванням адекватного категоріального апарату для опису нових явищ і процесів.

Актуальність дослідження зумовлена тим, що у сучасній науковій літературі та нормативно-правових актах України відсутня єдність у розумінні та використанні базових понять у сфері цифровізації та штучного інтелекту. Нерідко такі терміни, як «цифровізація» і «цифрова трансформація», вживаються як синоніми, хоча між ними існують суттєві відмінності. Аналогічна проблема простежується у співвідношенні понять «державна політика» і «публічне адміністрування».

У статті досліджується категоріальний апарат державної політики у сфері цифровізації та  штучного  інтелекту.  Здійснюється  комплексний  аналіз  та  розмежування  понять «цифровізація», «цифрова трансформація», «штучний інтелект», «державна політика», «публічне адміністрування». Виявляються ознаки кожного поняття, встановлюються їх взаємозв’язки та ієрархія. Обґрунтовується авторське визначення державної політики у сфері цифровізації та штучного інтелекту. Запропоновано розмежувальні критерії для відмежування суміжних понять у цій сфері. Зроблено висновок про необхідність уніфікації термінологічного апарату в національному законодавстві.

Стаття присвячена комплексному дослідженню поняття та змісту державної політики у сфері цифровізації та штучного інтелекту крізь призму сучасної теорії публічного адміністрування. Проаналізовано категоріальний апарат, зокрема співвідношення понять «цифровізація», «цифрова трансформація», «штучний інтелект», «державна політика», «публічне адміністрування». Обґрунтовано, що державна політика у сфері цифровізації та штучного інтелекту є комплексним міжгалузевим напрямом діяльності публічної влади, спрямованим на формування правових, організаційних і технологічних умов для впровадження цифрових рішень та інтелектуальних систем у публічне управління, економіку й соціальну сферу.