Цільові інструменти законодавчого регулювання скидання забруднюючих речовин у поверхневі води в Україні та ЄС

Анотація

Досліджено еколого-правовий механізм регулювання скидання забруднюючих речовин (РСЗР) у поверхневі води України в умовах трансформації законодавства у 2025 р. Прийняття Закону про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення (ЗУІЗКПЗ), який є версією європейського відповідника, стало ключовим етапом екологічної євроінтеграції. В умовах тривалих воєнних дій та повоєнного відновлення РСЗР набуває стратегічного значення для забезпечення екологічної безпеки та якості водних ресурсів. Метою дослідження є виявлення правових особливостей цільових інструментів, що визначають критерії РСЗР, та в аналізі колізій, які виникли при поєднанні українського традиційного підходу з вимогами ЗУІЗКПЗ та Водної рамкової директиви ЄС. Методологія включає порівняльно-аналітичний метод для зіставлення українського та європейського інструментарію правового регулювання, а також метод кейс-стаді, у межах якого розглянуто склад зворотної води підприємств з обробки чорних металів, що використовують найкращі доступні технології. Визначено, що сучасна архітектура українського РСЗР є гетерогенною і базується на чотирьох складових: положеннях Водного кодексу України, нормах ЗУІЗКПЗ, фрагментах водного менеджменту ЄС та специфічних вимогах до пріоритетних речовин. Доведено, що поточний інструментарій РСЗР є еклектичним і потребує подальшого вдосконалення нормотворчої бази. Виявлено фундаментальну правову колізію між принципами «емісія – іммісія» та «комбінований підхід». Доведено, що колізія викликається різним правовим та еколого-економічним трактуванням «зон змішування» – ділянок водних об’єктів у безпосередній близькості до скидів. На прикладі зазначеної промисловості підтверджено, що механістичне поєднання цих принципів у чинному законодавстві створює правову невизначеність для суб’єктів господарювання, компетентних та контролюючих органів. Результати можуть використовуватися у законотворчій діяльності для усунення виявленої колізії, у розробці підзаконних актів, а також у практиці еколого-правової експертизи, у правозастосуванні при видачі інтегрованих дозволів.