Підстави та механізми припинення права власності на земельну ділянку в умовах воєнного стану та перспективи післявоєнного врегулювання

Анотація

У статті досліджуються підстави та механізми припинення права власності на земельні ділянки в умовах воєнного стану в Україні, а також оцінюються перспективи їх застосування у післявоєнний період. Особлива увага приділяється диференціації між підставами припинення права власності, які визначають юридичні причини таких заходів, та механізмами, що реалізують ці підстави на практиці.

Проаналізовано чинне законодавство України щодо примусового припинення права власності, зокрема відчуження земельних ділянок для суспільних і оборонних потреб, порушення земельного законодавства, ліквідацію або реорганізацію землекористування. Визначено ключові механізми реалізації припинення прав власності: державне вилучення, примусове відчуження та адміністративне припинення користування. На прикладі судової практики Верховного Суду (справа № 850/8/19) показано, що критерієм застосування виняткових механізмів є суспільна необхідність та баланс між державними інтересами й правами власників.

Досліджено вплив воєнного стану на припинення прав власності та проблеми відновлення прав власників і землекористувачів у післявоєнний період, зокрема у контексті забезпечення компенсацій, правової стабільності та відновлення функціонування земельних відносин. Проаналізовано законопроєкт № 14117, який пропонує запровадити механізм земельного сервітуту для військових потреб як альтернативу класичному примусовому відчуженню, з визначенням порядку встановлення сервітуту, прав і обов’язків сторін та механізмів компенсації власникам землі за обмежене користування під час воєнного стану. Цей проєкт законодавчих змін дозволяє зменшити конфлікти між оборонними потребами держави та захистом прав землевласників. Проведено порівняльний аналіз із законодавством Європейського Союзу, де практикуються механізми примусового відчуження та державного вилучення з обов’язковим відшкодуванням збитків, що може слугувати моделлю для гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами.

Запропоновано практичні рекомендації щодо вдосконалення законодавчої бази, підвищення ефективності механізмів припинення прав власності, захисту прав громадян та стабілізації земельних відносин після завершення воєнного стану.