Реалізація принципу «гроші ходять за людиною» в системі надання соціальних послуг догляду
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2026.94.2.19Ключові слова:
соціальне законодавство, стратегія деінституалізації, закупівля/соціальне замовлення, засади фінансування, соціальні послуги, догляд, соціальні допомоги, державні стандарти, надавачі соціальних послуг, отримувачі соціальних послугАнотація
У статті проаналізовано законодавчу та правозастосовну практику поступової зміни парадигми фінансування надання соціальних послуг їх отримувачам в Україні у напрямі формування її на основі принципу «гроші ходять за людиною». Наведено еволюцію законодавчого закріплення відповідного принципу у стратегічних документах держави. Проаналізовано соціальне замовлення як механізм фінансування соціальних послуг в громадах під кутом зору необхідних змін. Названо критерії, які Кабінет Міністрів України визначив стратегічними напрямками з реалізації завдання «сформувати процедури закупівлі соціальних послуг за принципом «гроші ходять за людиною». Наведено аргументи доцільності їх впровадження. Проаналізовано операційні заходи на виконання завдання Стратегії «деінституалізації» – перейти на оплату фактично наданої соціальної послуги та відмовитися від утримання інституцій без врахування кількості та якості наданих ними послуг. Акцентовано, що у нормативних актах поняття «результат діяльності» як об’єкт оплати надання соціальної послуги відображено у терміні «фактичне надання соціальної послуги». Визначено законодавчі бар’єри застосування принципу «гроші ходять за людиною». Підтримано потребу внесення змін до Бюджетного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про соціальні послуги». Охарактеризовано фінансові механізми, які використовуються у чинних експериментальних проєктах, та є різними способами впровадження принципу «гроші ходять за людиною». Запропоновано використовувати всі, які за результатами експериментальних проєктів будуть визначені найефективнішими. Аргументовано потребу визначення законодавчого змісту зобов’язання територіальних громад щодо надання соціальної послуги догляду всім жителям, які потребують такої послуги. Підкреслено, що потрібно врегулювати механізм реалізації цього зобов’язання, вичерпні підстави та заходи юридичної відповідальності посадових осіб за ненадання / неналежне надання такої послуги. Відзначено потребу уніфікації всіх соціальних виплат, які за чинним законодавством виплачуються на догляд, та синхронізації їх із законодавством про надання соціальних послуг догляду.
Посилання
Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2025 р. № 1173: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1173-2025-п#Text.
Деякі питання реалізації експериментального проекту з організації надання комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості в територіальних громадах: Постанова Кабінету Міністрів від 19 листопада 2025 р. № 1505.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1505-2025-п#Text.
Деякі питання реалізації експериментального проекту з організації надання внутрішньо переміщеним особам похилого віку, особам з інвалідністю соціальних послуг стаціонарного догляду, підтриманого проживання за принципом «гроші ходять за людиною»: Постанова Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2024 р. № 888.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/888-2024-%D0%BF#Text.
Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб: Постанова Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2025 р. № 1169.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/-2025-%D0%BF#n23.
Про реалізацію експериментального проекту із закупівлі соціальної послуги з комплексного розвитку та догляду дітей з інвалідністю: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 № 764.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/764-2025-%D0%BF#Text.
Зацікавленість і спроможність організацій громадянського суспільства надавати соціальні послуги: звіт за результатами соціологічного дослідження. Київський міжнародний інститут соціології. квітень 2024. 96 с. URL: https://surl.li/jsymoi.
Кісь Р., Балян О. Законодавство, що регулює надання соціальних послуг в Україні та шляхи його вдосконалення: аналітичний звіт. МБФ «Карітас». Львів. 2021. 288 с. URL: https://surl.li/mpemip.
Послуга догляд вдома в громадах: доступність, потреби, прогалини: аналітичне дослідження. PH Capital, Європейський інститут Політики Громадського Здоров’я. 2026. 353 с. URL: https://surl.li/muwrtx.
Костишин Е,І., Шевців Ю.О., Луцишин О.І. Ринок соціальних послуг. Публічне управління та соціальна робота. 2024. № 2. С. 46–51. DOI: https://doi.org/10.32782/3041-1319/2024-2-8.
Бук М.О. Соціальне замовлення у сфері надання соціальних послуг. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. 2021. Випуск 66. С. 113–117. DOI https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.66.19.
Коваль О., Власенко Р. Довгостроковий догляд: моделі фінансування. Центр економічних і соціальних досліджень. Національний інститут стратегічних досліджень. 13 с. URL: https://surl.li/muhdyt.
Концепції реформування системи соціальних послуг: розпорядження від 13 квітня 2007 р. № 178-р.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/178-2007-р#Text.
Про схвалення Стратегії реформування системи надання соціальних послуг: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2012 р. № 556-р.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/556-2012-р?find=1&text=стандарт#w1_4.
Деякі питання надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення: Постанова Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 450.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2020-п#Text.
Про соціальні послуги: Закон України від 17 січня 2019 № 2671-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text.
Про схвалення Стратегії реформування психоневрологічних, інших інтернатних закладів та деінституціоналізації догляду за повнолітніми особами з інвалідністю та особами старшого віку до 2034 року і затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2025-2027 роках: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2024 р. № 1315-р.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1315-2024-%D1%80#Text.
Про затвердження Державного стандарту догляду вдома: Наказ Мінсоцполітики України від 13 листопада 2013 р. № 760.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1990-13#Text.
Про затвердження Державного стандарту стаціонарного догляду за особами, які втратили здатність до самообслуговування чи не набули такої здатності: Наказ Мінсоцполітики України від 29 лютого 2016 р. № 198.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0432-16#n13.
Синчук С.М. Соціальні послуги та організаційно-правові форми їх надання. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. 2024. Випуск 84: частина 2. С. 137–142. DOI https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.84.2.18.
Бюджетний кодекс України: Закон України від 8 липня 2010 р. № 2456-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text.
Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр#Text.
Цінність системи понад цінністю людини: економіка інтернатів в Україні: аналітичне дослідження. / О. Андрєєва та ін. Інститут аналітики та адвокації. 2025 р. 96 с. URL: https://surl.li/ezakta.
Про Державний бюджет України на 2026 рік: Закон України від 3 грудня 2025 р. № 4695-IX.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4695-20#Text.
Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування: Закон України від 23 вересня 1999 № 1105-ХIV.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text.
Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю: Закон України від 18 травня 2004 № 1727-IV.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Т. Р. Завада

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.