Організаційно-правові форми юридичних осіб публічного права, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів

Анотація

У статті досліджуються питання організаційно-правових форм юридичних осіб публічного права, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, і які не виконують функцій держави чи місцевого самоврядування.

Зазначається, що в наукових дослідженнях, присвячених організаційно-правовим формам юридичних осіб йдеться, головним чином, про юридичних осіб приватного права, організаційно-правові форми яких визначені Цивільним кодексом України, тоді як організаційно-правові форми державних та комунальних закладів науки, освіти, культури тощо в законодавстві чітко не визначені, що призводить до використання юридичних конструкцій, які насправді не є організаційно-правовими формами юридичних осіб публічного права.

Підкреслюється, що відсутність загальної норми щодо організаційно-правових форм юридичних осіб публічного права частково компенсується положеннями Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», згідно з якими міністерства та інші центральні органи виконавчої влади (служби, агентства, інспекції, комісії, бюро тощо) є юридичними особами публічного права. Особливістю їхнього юридичного статусу є забезпечення формування та реалізація державної політики в одній чи декількох сферах (міністерства) чи виконання окремих функцій з реалізації державної політики (інші центральні органи виконавчої влади).

Висловлено думку щодо недоцільності поширення конструкції організаційно-правової форми юридичних осіб на органи державної влади та органи місцевого самоврядування як на юридичних осіб публічного права, оскільки за своїм конституційно-правовим статусом вони є органами, покликаними виконувати певні публічні функції.

Що стосується інших юридичних осіб публічного права (закладів освіти, науки, культури тощо), то найбільш адекватною організаційно-правовою формою їх може бути форма установи. У зв’язку з цим пропонується переглянути поняття та ознаки установи за Цивільним кодексом України з тим, щоб розмежувати поняття установи як юридичної особи приватного права і відділити його від поняття установи як юридичної особи публічного права.