Якість судових рішень: трансформація національної моделі у європейський простір (на прикладі господарського судочинства)

Анотація

У статті висвітлено питання трансформації національної моделі інституту якості судових рішень в напрямку відповідності європейським стандартам.

Вихідним положенням для дослідження стали сформовані європейськими інституціями ключові ознаки, за яким оцінюється якість судових рішень: ясність і доступність мотивування; правильність застосування норм права; повнота розгляду аргументів сторін; послідовність і передбачуваність практики; виконуваність рішень.

Відповідно до них, ураховуючи сучасний стан законодавчого регулювання та правозастосовної практики, виокремлено та розтлумачено зміст векторів, за якими Україні необхідно докласти зусиль у процесі трансформації існуючої моделі якості судових рішень. Серед них: гармонізація матеріального та процесуального права, інституційна адаптація; забезпечення мотивованості та передбачуваності судових рішень; підвищення рівня виконуваності судових рішень та зменшення правової невизначеності; підвищення ефективності розгляду через оптимізацію навантаження та судового менеджменту; розвиток судової культури та підвищення компетенцій суддів.

Водночас якість судового рішення розглянуто як категорію, що дозволяє ідентифікувати дефекти, тобто відхилення від нормативних і логічних стандартів правосуддя, що здатні спричинити його скасування, зміну чи потребу в додатковому роз’ясненні. Зокрема, на підставі критеріїв, розроблених у практиці ЄСПЛ, виокремлено та охарактеризовано такі: 1) дефект мотивування (порушення логічної або змістовної повноти мотивувальної частини рішення, що унеможливлює розуміння причинно-наслідкового зв’язку між установленими обставинами, фактами, нормами права і правовим висновком суду); 2) дефект кваліфікації (неправильне застосування або тлумачення норми матеріального права, що призвело до помилкового визначення прав та обов’язків сторін або до виходу суду за межі позовних вимог); 3) комунікативний дефект (рішення не забезпечує належного розуміння його змісту адресатами через неясність, логічну безладність або двозначність тексту); 4) інституційний дефект (ухвалення судового рішення всупереч системі напрацьованої та усталеної судової практики або без належного мотивування відступу від усталеної позиції Верховного Суду).

У підсумку обґрунтовано, що модельний тест якості судового рішення господарського суду повинен ґрунтуватися на таких критеріях: законність/кваліфікація; аргументація; передбачуваність/узгодженість; виконуваність.