ESG як фактор трансформації господарських правовідносин

Анотація

Стаття присвячена розкриттю особливостей впливу ESG підходу на господарські правовідносини та визначенню ефективних господарсько-правових інструментів імплементації ESG на рівні підприємства.

Встановлено, що причини впровадження підприємством ESG підходу обумовленні необхідністю дотримання вимог міжнародного та національного законодавства, а також тим, що внаслідок впровадження ESG підприємство може отримати конкретні позитивні ефекти, зокрема підвищення інвестиційної привабливості.

Досліджено, що реалізація суб’єктом господарювання ESG-принципів знаходить своє відображення у господарських правовідносинах, що виникають в процесі його діяльності та реалізації ESG підходу. Визначено, що: 1) у господарсько-виробничих правовідносинах ESG підхід проявляється у встановленні вимог щодо екологічних стандартів виробництва, ощадливого використання природних ресурсів, формуванні відповідальних ланцюгів постачання та в особливому підході до взаємодії зі стейкхолдерами; 2) у внутрішньогосподарських правовідносинах ESG підхід виражається в трансформації системи внутрішніх правил та процедур суб’єкта господарювання, що регулюють організацію його діяльності; 3) в організаційно-господарських правовідносинах ESG підхід полягає у формуванні екологічних, соціальних та управлінських вимог до організації господарської діяльності підприємства, що встановлюються державою, іншими уповноваженими на це суб’єктами та безпосередньо самим підприємством.

Аргументовано,  що  ефективними  господарсько-правовими  інструментами  імплементації ESG на рівні підприємства є локальні акти. З’ясовано, що в залежності від виду господарських правовідносин в яких реалізується ESG підхід, будуть застосовуватися й різні види локальних актів. Встановлено, що до базових локальних актів якими опосередковується впровадження ESG на рівні підприємства відносяться ESG-стратегія та внутрішньогосподарський договір. Виділено специфічні функції ESG-стратегії до яких віднесено: 1) функцію імплементації цілей сталого розвитку; 2) інвестиційно-стимулюючу функцію; 3) функцію управління господарськими ризиками.