Відкриття провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб: порівняльно-правовий аналіз

Анотація

Статтю присвячено дослідженню правового регулювання відкриття провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб у контексті порівняльно-правового аналізу законодавства України та окремих держав Європейського Союзу. Актуальність дослідження зумовлена зростанням значення інституту неплатоспроможності фізичних осіб як важливого механізму врегулювання надмірної заборгованості громадян та забезпечення балансу інтересів боржників і кредиторів у сучасних економічних умовах.

У статті проаналізовано особливості правового регулювання відкриття провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб в Україні відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства. Розглянуто критерії доступу до процедури неплатоспроможності, підстави звернення боржника до суду та механізми судового контролю на підготовчій стадії розгляду справи. Особливу увагу приділено аналізу законодавчих положень, що визначають фактичні ознаки неплатоспроможності та умови відкриття провадження у справі.

Проведено порівняльний аналіз відповідних правових механізмів у законодавстві Польщі, Німеччини, Угорщини, Франції, Литви та Естонії. Досліджено різні моделі доступу фізичних осіб до процедур врегулювання надмірної заборгованості, зокрема судово-центристські, переговорні та адміністративні підходи. Встановлено, що у більшості європейських правових систем поряд із судовими процедурами активно застосовуються механізми попереднього позасудового врегулювання боргів та реструктуризації заборгованості, спрямовані на запобігання надмірному використанню процедур банкрутства та підвищення ефективності врегулювання боргових зобов’язань.

Зроблено висновок, що стадія відкриття провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб виконує важливу регулятивну функцію, оскільки забезпечує перевірку наявності об’єктивних ознак неплатоспроможності та формує процесуальні межі застосування процедур врегулювання заборгованості. Обґрунтовано доцільність подальшого вдосконалення правового регулювання цієї стадії в Україні з урахуванням європейського досвіду, зокрема шляхом розвитку механізмів попереднього врегулювання боргів та уточнення критеріїв доступу до процедур неплатоспроможності.