Відсоток готовності обʼєкта будівництва як важлива складова у спорах щодо поділу майна спільної сумісної власності осіб

Анотація

Досліджено проблемні аспекти поділу майна, що перебуває у спільній сумісній власності осіб, зауважено, що судова практика у справах щодо поділу майна спільної сумісної власності осіб чи визнання за сторонами права на частку будівельних матеріалів і конструктивних елементів будівлі має формуватися за принципом балансу реальних речових прав сторін спору та об’єктивної складності чи неможливості зазначення в судовому рішенні цих матеріалів чи обладнання, навіть з урахуванням різного стану готовності обʼєкта будівництва, оскільки, оборотоздатність таких матеріалів, обладнання тощо без відділення від обʼєкта будівництва зазвичай є неможливою. Доведено, що перелік матеріалів чи обладнання в рішенні суду для поділу спільного сумісного майна осіб не вважається правильним, з огляду на те, що такі матеріали чи обладнання уже «перевтілені» в нову форму та, відповідно, не можуть набути свого первісного стану, а також не можуть використовуватися за своїм цільовим призначенням повторно, наприклад, для іншого будівництва, адже відбувся процес іммобілізації (перетворення). З’ясовано що момент виникнення права власності на обʼєкт незавершеного будівництва слід «пов’язати» із державною реєстрацією речового права на обʼєкт незавершеного будівництва. З моменту цієї державної реєстрації виникає право власності на обʼєкт незавершеного будівництва. Звернено увагу, що у сторін право розпорядження виникне лише з моменту державної реєстрації речових прав. Саме тому, відчуження на користь третіх осіб обʼєкта, що не введений в експлуатацію є неможливим, оскільки у сторін існує «квазі власність» на такий обʼєкт будівництва.

У контексті проведеного дослідження зроблено висновок, що відсоток готовності обʼєкта незавершеного будівництва слугує лише розумінням того наскільки будівля відповідає проектній документації на момент перевірки (інвентаризації) та є важливою складовою при визначенні грошової вартості такого обʼєкта, а тому не впливатиме на момент виникнення права власності на майно.