Співвідношення прав на торговельні марки в контексті вступу до ЄС: досвід Польщі та перспективи для України

Анотація

У статті досліджується проблема співвідношення правових режимів охорони прав на торговельні марки залежно від хронологічного моменту їх набуття в контексті майбутнього вступу України до Європейського Союзу (ЄС). Досліджено принцип сприятливої інтеграції (przyjazna integracja), сформований судовою практикою Республіки Польщі та встановлено, що зазначений принцип був ретроспективно закріплений Вищим адміністративним судом Республіки Польщі вже після вступу держави до ЄС – з поширенням на весь період від 1 лютого 1994 р. до дати вступу Республіки Польща до ЄС. На підставі порівняльно-правового аналізу обґрунтовано застосування функціонального аналога цього принципу в Україні.

Автором проаналізовано механізм автоматичного поширення торговельних марок ЄС на територію нової держави-члена відповідно до статті 209 Регламенту (ЄС) № 2017/1001 [1] та акцентовано увагу на проблемі конфлікту пріоритету: торговельна марка ЄС для цілей зіставлення прав набуває чинності в день вступу, а не в оригінальну дату реєстрації, що є відступом від загального принципу першості в поданні заявки. Досліджено преклюзивний характер строку подання заперечень за статтею 209(3) Регламенту (ЄС) № 2017/1001, що відраховується від дати публікації в Віснику Офісу інтелектуальної власності Європейського Союзу (Вісник EUIPO) [2]. Сформовано висновок про необхідність законодавчого закріплення в перехідних положеннях Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 року [3] (Закон № 3689-XII) принципу проєвропейського тлумачення законодавства у сфері торговельних марок ретроспективно від 1 вересня 2017 р. Надано рекомендації щодо нормативного вирішення конфліктних ситуацій, пов’язаних з поширенням інституту торговельної марки ЄС на територію України після її вступу до ЄС шляхом прийняття відповідного підзаконного акту, який визначатиме механізм повідомлення заінтересованих осіб щодо наявних торговельних марок в реєстрі Офісу інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO), які є тотожними або схожими до ступеня змішування із торговельними марками та заявками на них в Україні, а також врегулюватиме засади співпраці Національного органу інтелектуальної власності (НОІВ) з EUIPO на етапі підготовки до вступу та в перехідний період.