Цивільно-правовий захист особистих немайнових прав у зв’язку з поширенням діпфейків

Анотація

Статтю присвячено дослідженню особливостей використання об’єктів, згенерованих штучним інтелектом, із фокусом на діпфейках як новітньому явищі цифрового середовища. Обґрунтовано, що масове поширення таких технологій зумовлює виникнення нових викликів для цивільного права, зокрема у сфері захисту особистих немайнових прав особи. Встановлено, що створення та використання діпфейків може призводити до порушення права на честь, гідність, ділову репутацію, зображення та приватність, а також формувати підстави для виникнення деліктних зобов’язань.

Визначено цивільно-правову природу діпфейків як форми неправомірного використання особистих немайнових благ без згоди їх носія. Проаналізовано основні способи цивільно-правового захисту, зокрема спростування недостовірної інформації, припинення її поширення, видалення відповідного контенту, а також відшкодування моральної шкоди і компенсацію за неправомірне використання зображення чи інших елементів індивідуалізації особи. Окрему увагу приділено процесуальним аспектам захисту, включаючи застосування заходів забезпечення позову.

Досліджено як правомірні, так і неправомірні практики використання діпфейків. Показано, що за умови дотримання вимог закону вони можуть застосовуватися у сфері освіти, культури, медіа та реабілітації, тоді як їх використання без згоди особи або з метою введення в оману призводить до порушення її цивільних прав. Розглянуто міжнародно-приватноправові аспекти поширення діпфейків, зумовлені їх транскордонним характером, зокрема питання визначення юрисдикції та застосовного права.

Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення цивільного законодавства України, які полягають у необхідності нормативного закріплення цифрової ідентичності особи як об’єкта цивільно-правового захисту та розвитку ефективних механізмів протидії неправомірному використанню діпфейків.

Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціально-юридичні методи, зокрема формально-юридичний, системно-структурний, порівняльно-правовий та метод правового моделювання, що дозволило комплексно проаналізувати цивільно-правову природу діпфейків і визначити напрями вдосконалення законодавства.