Окреме провадження у справах про встановлення факту проживання на території України для підтвердження належності до її громадянства

Анотація

Визначено, що громадянство – це сполучна ланка, втілення єдності особи, громадянського суспільства й держава. Аргументовано, що останні (громадянське суспільство й держава) без цього важливого елемента втрачають сутнісну визначеність і взаємозв’язок. Розглянуто місце і роль встановлення факту проживання на території України у механізмі реалізації одного з основоположних і фундаментальних прав людини, за допомогою якого громадянин стає повноцінним членом суспільства, – права особи на громадянство.

Констатовано, що питання встановлення статусу легального перебування заявника на території України є компетенцією Державної міграційної служби України та її територіальних органів і не впливає на судовий процес встановлення факту проживання.

Наголошено, що справи про належність до громадянства України або ж його набуття за територіальним походженням станом на певні дати розглядаються в порядку окремого провадження передусім тому, що потрібно встановити юридичний факт постійного проживання на території України. Проте судовий процес із встановлення факту постійного проживання на території України не потребує від заявника доведення відсутності іноземного громадянства або ж легальності перебування особи на території України. Належність до громадянства України функціонує як юридична презумпція.

Обґрунтовано, що саме відсутність згадки про домові книги і картки (йдеться про поквартирні карточки й карточки прописки) вносить непорозуміння, через що виникає суперечлива і неоднозначна ситуація. Констатовано, що вихід із ситуації, що склалася, один – привести норми Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень і Закону України «Про громадянство України» у відповідність до реалій сьогодення, згадавши (чи додавши як примітку) поквартирні карточки й карточки прописки, що використовувалися на практиці, і вказавши, що вони можуть (чи не можуть) слугувати додатковим аргументом для суду під час винесення рішення про встановлення факту постійного проживання на території України.