Кримінально-аналітична діяльність: окремі доктринальні аспекти

Анотація

Вказується, якісні трансформації сучасної злочинності, ускладнення механізмів вчинення правопорушень, їх вихід за національні кордони, активна експлуатація можливостей цифрового середовища та новітніх технологій, зумовлюють принципову зміну вимог до правоохоронної діяльності. Злочинність більше не є локальним явищем: вона інтегрується у глобальні мережі, використовує інфраструктуру цифрової економіки і набуває ознак системної загрози, здатної випереджати реакцію держави. За цих умов правові інструменти, сформовані в епоху, коли злочин і місце його вчинення збігалися у просторі й часі, а інформація існувала переважно на паперових носіях, виявляються нездатними забезпечити ефективне кримінальне судочинство.

У статті досліджено правову природу, поняття та змістовні характеристики кримінально- аналітичної діяльності як самостійного виду інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронної діяльності. Встановлено, що кримінально-аналітична діяльність являє собою систематизований процес збору, обробки, структурування та інтерпретації інформації з метою формування аналітичних продуктів, придатних для підтримки управлінських і процесуальних рішень у сфері кримінального судочинства та превентивної діяльності. Охарактеризовано методологічні засади кримінально-аналітичної діяльності, зокрема гіпотетично-дедуктивний підхід і метод абдуктивного міркування, що становлять її аналітичне ядро. Розглянуто роль штучного інтелекту та технологій машинного навчання у трансформації кримінально-аналітичної діяльності: від автоматизації рутинних аналітичних завдань до предиктивної поліцейської аналітики та аналізу неструктурованих даних. Значну увагу приділено концепції contestable AI як правовому механізму забезпечення прав людини в умовах автоматизації кримінального аналізу. Досліджено зв’язок між кримінально-аналітичною діяльністю та концепцією Intelligence-Led Policing (ILP), проаналізовано результати систематичних оглядів ефективності цієї концепції. Окремо розглянуто проблематику цифрової криміналістики як нового виміру кримінально- аналітичної діяльності, включаючи аналіз поведінки в мережі та виявлення злочинної активності у цифровому середовищі. Висвітлено міжнародний досвід правового регулювання кримінально- аналітичної діяльності, зокрема стандарти ЄПЦБЗ, практику ФБР та досвід країн ЄС.