Суб’єкти відносин у сфері перехоплення електронних комунікацій. Частина перша

Анотація

Стаття присвячена встановленню суб’єктів відносин у сфері перехоплення електронних комунікацій та визначенню основних напрямків діяльності суб’єктів відносин, які мають безпосереднє до неї відношення. При цьому суб’єктами відносин у сфері перехоплення електронних комунікацій вважають фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності, відомчої підпорядкованості, які провадять діяльність та мають безпосереднє або опосередковане відношення до зазначеної сфери. Зазначено, що поділ на безпосереднє та опосередковане відношення до певної міри є умовним. З врахуванням реалій сьогодення наведені основні напрямки діяльності в зазначеній сфері органів перехоплення, постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, суб’єктів перехоплення, спеціально уповноваженого координуючого органу, прокуратури, місцевого загального, апеляційного та Вищого антикорупційного судів та адміністратора шлюзів мережних комплектів єдиної системи технічних засобів перехоплення електронних комунікацій. Визначено, що спеціально уповноважений координуючий орган має відповідати за формування та реалізацію технічної політики у сфері перехоплення електронних комунікацій. Він також має розробляти проєкти нормативно-правових актів і нормативних документів у зазначеній сфері діяльності. Зазначено, що адміністратор шлюзів мережних комплектів єдиної системи технічних засобів перехоплення електронних комунікацій повинен мати доступ до результатів протоколювання роботи шлюзів в журналах подій тільки спільно з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини (його довіреною особою). Підтримано пропозицію законодавця, наведену у запропонованому законопроєкті України, що Служба безпеки України має виконувати функції спеціального уповноваженого координуючого органу у сфері перехоплення електронних комунікацій. Запропоновано зміст статті використовувати під час підготовки проєкту Закону України “Про перехоплення електронних комунікацій”.