Конституційні та процесуальні межі особливого режиму кримінального провадження в умовах воєнного стану

Анотація

У статті розглянуто особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану, передбаченого ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України). Розкрито підстави запровадження спеціального режиму кримінального провадження відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а також простежено еволюцію законодавчих змін і їх співвідношення з положеннями цього Закону та конституційними засадами, що визначають межі допустимого обмеження прав і свобод людини.

Обґрунтовано, що внаслідок повномасштабної війни та пов’язаних із нею обставин сформувалася особлива модель кримінального судочинства, зумовлена впливом воєнних реалій, зокрема активних бойових дій, тимчасової окупації окремих територій, руйнування інфраструктури та порушення нормального функціонування системи правосуддя.

У статті також розглянуто фіксацію доказів, особливості досудового розслідування та дистанційну участь у процесуальних діях, оскільки застосування цих процесуальних механізмів забезпечує безперервність кримінального провадження в умовах тривалого збройного конфлікту.

Обґрунтовано, що особливий режим кримінального провадження, передбачений ст. 615 КПК України слугує необхідним засобом адаптації системи кримінальної юстиції до умов воєнного стану, проте не передбачає відступу від фундаментальних засад кримінального процесу.

Наголошено на потребі подальшого вдосконалення положень статей 615 та 615-1 КПК України, зокрема щодо порядку продовження тримання під вартою, верифікації електронних доказів, обґрунтування постанов прокурора під час виконання ним функцій слідчого судді, а також відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження з урахуванням ризиків кібербезпеки та удосконалення відповідних процесуальних гарантій. Разом із тим використання цих інструментів породжує додаткові ризики у сфері захисту персональних даних і кібербезпеки, тому легітимність особливого режиму кримінального провадження можлива лише за умови дотримання принципів винятковості, тимчасовості та пропорційності.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини та підходів інституцій Європейського Союзу сформульовано рекомендації, спрямовані на вдосконалення процесуальних механізмів з метою забезпечення балансу між ефективністю кримінального переслідування та гарантіями основоположних прав людини в умовах надзвичайних обставин.