Дружнє до дитини правосуддя у справах домашнього насильства: теорія і практика допиту (зелена кімната та Barnahus)

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз сучасних підходів до проведення процесуальних дій за участю дітей, які постраждали або стали свідками кримінальних правопорушень, із акцентом на моделі «зеленої кімнати» та міждисциплінарній моделі Barnahus. Досліджено нормативно-правові засади використання спеціально облаштованих приміщень для опитування дітей в Україні, а також практику відеофіксації допиту як інструменту запобігання повторній травматизації дитини та забезпечення допустимості доказів у суді.

Окрему увагу приділено характеристиці моделі Barnahus як комплексного механізму захисту прав дитини, що передбачає координацію діяльності слідчих, прокурорів, психологів, соціальних працівників і медичних фахівців у межах єдиного дружнього до дитини простору. Визначено, що на відміну від «зеленої кімнати», яка виконує переважно функцію забезпечення комфортного проведення допиту, модель Barnahus інтегрує кримінально-процесуальні, соціальні та медичні інструменти, забезпечуючи безперервну підтримку дитини та мінімізуючи ризик повторного опитування.

Проаналізовано наукові підходи українських і зарубіжних дослідників щодо ефективності зазначених моделей, їх відповідності міжнародним стандартам прав дитини, зокрема принципу найкращих інтересів дитини та вимогам щодо недопущення вторинної віктимізації. Обґрунтовано доцільність імплементації моделі Barnahus в Україні як елемента реформування системи кримінальної юстиції, орієнтованої на дитину.

Окремо розглянуто психологічні та соціальні аспекти допиту, зокрема вплив віку дитини, когнітивного розвитку та емоційного стану на достовірність свідчень. Встановлено, що створення безпечного та дружнього середовища, застосування відкритих запитань і наявність мультидисциплінарної підтримки істотно підвищують ефективність процесу та зменшують ризик повторної травматизації.

Практичне значення дослідження полягає у формуванні рекомендацій щодо розвитку національної системи дружнього до дитини правосуддя, включаючи створення спеціалізованих центрів, підготовку фахівців та використання сучасних технологій фіксації показань. Запропоновані підходи сприяють гармонізації кримінально-процесуальних завдань з потребами дитини та забезпечують комплексний захист її прав на всіх етапах кримінального провадження.