Інститут суду присяжних: функціональний аспект дослідження

Анотація

Визначається, що на тлі зростання у демократичних суспільствах інституційної ваги присяжних та їхньої ролі у реалізації засад справедливості та неупередженості судового розгляду, методологічно необхідним для подальшого розвитку є функціональний аналіз досліджуваного інституту.

Підкреслюється важливість умовного розмежування контекстуальних значень суду присяжних для здійснення такого аналізу, зокрема, його дослідження як інституту права, суб’єкта судочинства, форми участі народу у реалізації судової влади та здійсненні правосуддя.

Наголошується, що як інститут права суд присяжних виконує дві основні суто юридичні функції – регулятивну та охоронну. Остання з них, зокрема, спрямована на забезпечення демократичних засад судової влади, народовладдя у її реалізації, права на судовий захист та на суд присяжних, створення юридичних механізмів, які гарантують їхню незалежність, неупередженість та безпеку.

Аналізується правозахисна функція суду присяжних як суб’єкта судочинства. Зазначена функція є якісною характеристикою правосуддя і нерозривно із ним пов’язана, а правосуддя є визначальним проявом правозахисної функції суду присяжних.

Здійснюється змістовний аналіз функцій суду присяжних як форми участі народу у реалізації судової влади та здійсненні правосуддя, що розкривають його народоправне значення і демократичний характер судової влади. Зазначений аспект розкривають такі функції: «народовладна» (представницька), інтегративна, легітимаційна, комунікативна, соціально-запобіжна (превентивна), соціально-контрольна, а також функція правової соціалізації.

Підкреслюється, що функціональний зріз дослідження суду присяжних орієнтує удосконалення судової системи України на захист прав і свобод людини і громадянина на засадах підконтрольності та підзвітності суспільству.

Робиться висновок, що визначені функції суду присяжних є взаємодоповнюваними. Їхня система відображає єдину спрямованість механізму правового регулювання організації і діяльності суду присяжних, реалізації права громадян на участь в управлінні державою як фундаменту демократії, на досягнення суспільно значущого результату – справедливого правосуддя.