Ефективність досудового розслідування: забезпечення балансу між публічним інтересом у боротьбі зі злочинністю та необхідністю безумовного дотримання прав людини

Анотація

Стаття присвячена комплексному конституційно-правовому аналізу ефективності досудового розслідування в Україні крізь призму забезпечення балансу між публічним інтересом у боротьбі зі злочинністю та необхідністю безумовного дотримання прав і свобод людини та громадянина. Обґрунтовано, що досудове розслідування як ключова стадія кримінального провадження виступає сферою підвищеного ризику втручання у фундаментальні права особи. Розкрито зміст конституційних гарантій прав людини і основоположних свобод, зокрема права на свободу та особисту недоторканність, права на справедливий суд, презумпції невинуватості та права на захист, у контексті їх реалізації на стадії досудового розслідування.

У науковій статті здійснено аналіз практики застосування норм кримінального процесуального законодавства України, який засвідчує наявність системних дисфункцій, що проявляються у затягуванні строків розслідування, формалізації процесу доказування, зловживанні процесуальними повноваженнями та недостатній ефективності судового контролю. Доведено, що такі явища призводять до фактичної девальвації конституційних гарантій та порушення принципу верховенства права, зокрема його елементів – юридичної визначеності та ефективного засобу правового захисту.

Особливу увагу в науковій статті приділено аналізу окремих норм кримінального процесуального законодавства України (зокрема щодо внесення відомостей до єдиного реєстру досудових розслідувань, строків розслідування, повідомлення про підозру, застосування запобіжних заходів та допустимості доказів), які у правозастосовній практиці виявляють свою недостатню ефективність. Обґрунтовано, що формальна відповідність законодавства України європейським стандартам не забезпечує їх реальної імплементації без належного рівня правозастосовної культури та ефективного судового контролю.

Зроблено висновок про необхідність комплексного вдосконалення механізмів досудового розслідування, посилення гарантій прав сторони захисту з метою забезпечення реального, а не декларативного характеру прав людини.