Конституційні межі обмеження права власності на землю в умовах воєнного стану

Автор(и)

  • Х. В. Дідух кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри права Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького, Україна https://orcid.org/0000-0002-7284-2667

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2026.94.1.18

Ключові слова:

Конституція України, право власності на землю, воєнний стан, обмеження прав, примусове відчуження, національна безпека, принцип пропорційності, земельна ділянка

Анотація

У статті досліджено правову природу та межі обмеження права власності на землю в умовах правового режиму воєнного стану крізь призму конституційних гарантій. Проаналізовано співвідношення положень статей 13, 41 та 64 Конституції України з нормами спеціального законодавства, що регулюють примусове відчуження та вилучення земельних ділянок для потреб національної безпеки.

Особливу увагу приділено принципу пропорційності при втручанні держави у право мирного володіння майном. Визначено, що конституційні межі таких обмежень окреслені критеріями законності, легітимної мети та необхідності в демократичному суспільстві. Розглянуто колізійні питання реалізації права на повне та попереднє відшкодування вартості земельних ділянок у порівнянні з практикою Європейського суду з прав людини.

У результаті дослідження обґрунтовано, що конституційні межі обмеження права власності на землю в умовах воєнного стану не є абсолютним свавіллям держави, а мають чітко визначені правові рамки, за межами яких втручання стає нелегітимним.

Доведено, що ключовим критерієм правомірності такого обмеження є дотримання трискладового тесту (законність, легітимна мета та необхідність у демократичному суспільстві), закріпленого в практиці ЄСПЛ. Обґрунтовано необхідність розмежування тимчасового обмеження у користуванні земельною ділянкою (наприклад, для будівництва фортифікацій) та повного припинення права власності (примусове відчуження).

Зроблено висновок про необхідність впровадження чіткого правового алгоритму, який би балансував між нагальними потребами національної безпеки та непорушністю конституційного права власності. Констатовано, що режим воєнного стану не нівелює статус землі як основного національного багатства, а лише трансформує механізми контролю за її використанням, що вимагає підвищених процесуальних гарантій від держави. Обґрунтовано доцільність законодавчого закріплення диференційованого підходу до обмежень: від тимчасового зайняття земель для оборонних потреб без зміни власника до повного примусового відчуження з наступним відшкодуванням. Сформульовані конкретні пропозиції щодо вдосконалення положень Земельного кодексу України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в частині деталізації процедур повернення ділянок законним власникам після припинення особливого періоду.

Посилання

Конституція України: Закон України від 28 черв. 1996 р. № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

Ковальчук О. В. Захист права власності в практиці ЄСПЛ: монографія. Київ: Юрінком Інтер, 2023. 240 с.

Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 12 трав. 2015 р. № 389-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2015. № 28. Ст. 250. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19

Костицький В. В. Конституція України як основа правової системи держави в умовах воєнного стану. Право України. 2023. № 4. С. 12–26. DOI: https://doi.org/10.33498/louu-2023-04-012

Кулинич П. Ф. Право власності на землю в Україні в умовах воєнного стану: правові новели. Земельний кодекс України: 20 років розбудови. 2022. С. 85–92. DOI: https://doi.org/10.32849/2617-2100/2022-25-11

Блажівська Н. В. Захист права власності у світлі практики Європейського суду з прав людини: виклики воєнного часу. Часопис цивільного і кримінального судочинства. 2023. № 2. С. 200–215. DOI: https://doi.org/10.32844/2222-4378.2023.2.18

Гетьман А. П. Екологічне та земельне право України в контексті європейської інтеграції: виклики та перспективи. Право та інновації. 2023. № 1 (41). С. 295–305. DOI: https://doi.org/10.37772/2518-1718-2023-1-11

Погребняк С. П. Принцип пропорційності у судовій діяльності: конституційно-правовий аспект. Вісник Конституційного Суду України. 2022. № 3. С. 50–62. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-3/4

Різник С. В. Конституційність обмежень прав людини в умовах воєнного стану: теоретико-правовий аспект. Вісник Національної академії правових наук України. 2023. Т. 30, № 2. С. 15–30. DOI: https://doi.org/10.31359/1993-0909-2023-30-2-15

Барабаш Ю. Г. Конституційний лад України в умовах збройної агресії: виклики та трансформації. Український часопис конституційного права. 2022. № 1. С. 80–95. DOI: https://doi.org/10.30970/jcl.1.2022.6

Мірошниченко А. М. Проблеми реалізації права власності на землю в умовах воєнного стану. Право та державне управління. 2023. № 3. С. 138–145. DOI: https://doi.org/10.32840/pdu.2023.3.20

Гафурова О. В. Забезпечення продовольчої безпеки України в умовах воєнного стану: земельно-правовий аспект. Науковий вісник НУБіП України. Серія: Право. 2024. Вип. 32. С. 38–46. DOI: https://doi.org/10.31548/law2024.32.004

Марусенко Р. І. Правовий режим земель в умовах правового режиму воєнного стану в Україні. Юридичний часопис. 2025. № 2. С. 152–160. DOI: https://doi.org/10.37312/jur.ch.2025.2.14

Короткий Т. Р. Міжнародно-правовий захист права власності на окупованих територіях України. Український часопис міжнародного права. 2024. № 1. С. 310–318. DOI: https://doi.org/10.36941/ujil-2024-01-25

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-06-12

Номер

Розділ

Розділ 2. Конституційне право; муніципальне право