Пенітенціарні системи України та Республіки Польща у механізмі забезпечення державної безпеки: порівняльно-правовий аспект

Анотація

У статті проведено порівняльно-правовий аналіз пенітенціарних систем України та Республіки Польща з позицій їх ролі у забезпеченні державної безпеки. Розглянуто організаційні структури, правові основи та функції Державної кримінально-виконавчої служби України, органів пробації та установ виконання покарань, а також В’язничної служби Республіки Польща. Особливу увагу приділено інституційним особливостям функціонування зазначених органів та установ, їх місцю у системі публічної влади та взаємодії з іншими суб’єктами сектору безпеки і оборони.

Встановлено, що обидві системи належать до романо-германської правової сім’ї, регулюються спеціальними законами та Кримінально-виконавчими кодексами, підпорядковані Міністерству юстиції, класифікують установи за рівнем безпеки та передбачають окремі заклади для неповнолітніх засуджених осіб. Зроблено акцент на підготовці та підвищенні кваліфікації персоналу у відомчих навчальних закладах – Пенітенціарній академії України та Академії юстиції Республіки Польща, що сприяє ефективному поєднанню теоретичної підготовки з набуттям практичних компетентностей.

Обґрунтовано, що в умовах воєнного стану відбувається трансформація функціонального призначення пенітенціарної системи України, яка, поряд із виконанням покарань, залучається до реалізації безпекових завдань, зокрема забезпечення режиму утримання, охорони установ виконання покарань, участі у протидії загрозам національній безпеці та утриманні військовополонених. З’ясовано, що В’язнична служба Республіки Польща характеризується більшою інституційною цілісністю, централізованістю та інтегрованістю у загальнодержавний механізм забезпечення внутрішньої безпеки.

Підкреслюється, що пенітенціарні служби обох держав виконують не лише традиційні завдання із виконання покарань, а й функції важливого елемента державної безпеки, забезпечуючи контроль за поведінкою засуджених, підтримання правопорядку та соціальної стабільності. Результати дослідження дозволяють визначити спільні та відмінні риси функціонування систем і можуть слугувати основою для вдосконалення кримінально-виконавчої політики України, зокрема у напрямі її інтеграції до сектору безпеки і оборони та адаптації до європейських стандартів.