«Алгоритм-злочинець» або про перспективи криміналізації зловживань з використанням штучного інтелекту

Анотація

У статті розглянуті сучасні виклики кримінально-правового регулювання, пов’язані з використанням технологій штучного інтелекту (ШІ). Автор аналізує вплив стрімкого розвитку систем ШІ на трансформацію традиційних уявлень про суб’єкта кримінального правопорушення, про форми суспільно небезпечної поведінки та механізми притягнення до кримінальної відповідальності. Особливу увагу приділено проблемі визначення суб’єкта правопорушення в умовах складної взаємодії розробників, виробників, користувачів та інших залучених до створення та використання ШІ осіб.

У роботі висловлено позицію про те, що класичні елементи складу злочину, зокрема діяння (actus reus), вина (mens rea) та причинний зв’язок між діянням і наслідками, не завжди можуть бути коректно застосовані до діянь, вчинених із використанням автономних алгоритмічних систем. Проаналізовано сучасні підходи до вирішення цієї проблеми, включаючи концепцію «електронної особи», а також альтернативні моделі розподілу відповідальності між учасниками процесу створення, навчання та використання ШІ. Водночас зроблено застереження, що на сучасному етапі розвитку технологій надання ШІ статусу самостійного суб’єкта кримінальної відповідальності є передчасним.
Окрему увагу приділено аналізу європейського підходу до регулювання ШІ, зокрема положенням Акта ЄС про штучний інтелект, який визначає, поміж іншого, заборонені практики використання відповідних технологій. Проаналізовано ст. 5 Акта, яка забороняє зокрема використання ШІ для маніпуляції поведінкою людей, експлуатації їх вразливостей, соціального рейтингування, профілювання злочинності, масового збору біометричних даних, розпізнавання емоцій, дискримінаційної біометричної категоризації та широкого застосування біометричної ідентифікації. Показано, що криміналізація зловживань із використанням ШІ перебуває на початковій стадії формування як у ЄС, так і у США, де відсутній комплексний кримінально- правовий акт у цій сфері.

У висновках роботи наголошується на необхідності обережної адаптації чинного кримінального законодавства до нових технологічних реалій, зокрема шляхом розроблення спеціальних заборон, удосконалення механізмів розслідування правопорушень у сфері ШІ та забезпечення оптимального балансу між інноваційним розвитком технологій та захистом суспільних інтересів.