Обов’язкові ознаки суб’єктів кримінальних правопорушень проти довкілля

Анотація

У науковій статті здійснено комплексне та системне дослідження обов’язкових ознак суб’єктів кримінальних правопорушень проти довкілля з урахуванням сучасного стану розвитку кримінально-правової доктрини, екологічного законодавства та зростання глобальних і національних екологічних викликів. Проаналізовано процес становлення та законодавчого закріплення кримінальної відповідальності за посягання на довкілля після прийняття чинного Кримінального кодексу України, що дало змогу виокремити цю категорію правопорушень у
відносно самостійну та структуровану систему кримінально-правової охорони.

Узагальнено наукові підходи до визначення поняття кримінальних правопорушень проти довкілля, їх класифікації та об’єктів кримінально-правової охорони, серед яких ключове місце займають природні ресурси, екологічна безпека та екологічні права людини. Це дозволило сформувати теоретичне підґрунтя для поглибленого аналізу суб’єкта як обов’язкового елемента складу кримінального правопорушення. Особливу увагу приділено характеристиці суб’єкта кримінального правопорушення, визначено його загальні ознаки, зокрема фізична особа, осудність та досягнення встановленого віку кримінальної відповідальності. Обґрунтовано, що поряд із загальним суб’єктом у значній кількості складів кримінальних правопорушень проти довкілля передбачається наявність спеціального суб’єкта. До таких належать службові та посадові особи органів державної влади і місцевого самоврядування, працівники підприємств, установ і організацій, а також інші особи, діяльність яких безпосередньо пов’язана з використанням природних ресурсів, здійсненням господарської діяльності або забезпеченням дотримання екологічних норм і стандартів.

Доведено, що правильне визначення ознак суб’єкта має ключове значення для належної кваліфікації кримінальних правопорушень проти довкілля, їх відмежування від суміжних складів та забезпечення ефективності кримінально-правової політики у сфері охорони довкілля. З урахуванням сучасних тенденцій, зокрема посилення антропогенного впливу на довкілля та негативних наслідків воєнних дій, обґрунтовано необхідність удосконалення кримінального законодавства України у частині конкретизації суб’єктного складу відповідних правопорушень, його адаптації до новітніх екологічних загроз і гармонізації з міжнародними стандартами у сфері екологічної безпеки.