Понятійний апарат кримінально-правових наук: проблемні питання формування та удосконалення

Анотація

В статті аналізуються зміни в понятійно-категорійному апараті наук кримінально-правового блоку у зв’язку з оновленням кримінального, кримінального процесуального законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють кримінальне провадження та оперативно- розшукову діяльність. Підкреслюється, що нормативне введення в обіг нових понять без належного теоретичного обґрунтування породжує суперечності під час вирішення низки завдань кримінального провадження. Проблема нормативно визначених, але недостатньо виважених понять ускладнюється й використанням окремими дослідниками в гонитві за новизною буквального відтворення понять іноземного походження («діджиталізація», «вербальна і нонвербальна інформація» тощо). Викликає сумнів й обґрунтованість введення в науковий обіг понять «медична криміналістика», «цифрова криміналістика», «ядерна криміналістика». Це зумовлює дисонанс у наукових дослідженнях і суперечливе тлумачення міждисциплінарних категорій, що є ознакою недосконалості існуючого понятійного апарату. Використання нових і недостатнього аргументованих понять нерідко ґрунтується на своєрідному суб’єктивному розумінні напрямків розвитку тієї чи іншої юридичної науки. При цьому ігнорується положення, що для введення в обіг новітніх понять потрібно наводити переконливі аргументи щодо заміни або доповнення вже існуючих категорій. Важливим є й визначення зв’язку субординації з поняттями вищого рівня.

Підкреслюється необхідність приведення до системності та узгодженності понять матеріально-правових (кримінальне право), процесуальних (кримінальний процес) і допоміжних (криміналістика, теорія ОРД) наук кримінально-правового циклу. Зазначається, що це є запорукою прийняття правильних процесуальних і тактичних рішень під час кримінального провадження. Робиться висновок, що понятійний апарат набуває якостей ознак системності й несуперечливості тільки тоді, коли процес його формування та удосконалення послідовно проходить усі етапи від теоретичних гіпотез (пропозицій) до їхньої практичної апробації та легалізації. За інших умов неможливо уникнути прогалин, розпливчатості і суперечностей як у законодавстві, так і в наукових теоріях. Це створює ситуацію когнітивного дисонансу і на практиці призводить до сумнівних юридичних рішень в умовах змагального кримінального процесу. Для уникнення таких негативних наслідків при введенні в обіг нових понять має бути чітко визначено їх співвідношення з уже існуючими дотичними поняттями.